Конфедерація оприлюднила методологічні підходи до визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу

22 трав. 2008

21 травня 2008 року, відбулось засідання круглого столу «Методологічні підходи до визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу між роботодавцем та працівником, а також перерозподілу між усіма фондами соціального страхування» під час якого Співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Виконавчий Віце-президент Конфедерації Олексій Мірошниченко оприлюднив зауваження роботодавців.

 
 
Методологічні підходи до визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу між роботодавцем та працівником, а також перерозподілу між усіма фондами соціального страхування
 
Запровадження в Україні єдиного соціального внеску, передусім має забезпечити вирішення наступних стратегічних задач:
1.   Визначити ставку єдиного соціального внеску у розмірі 30% (а не шляхом перерозподілу існуючих страхових тарифів – 36,6%), що дозволить зменшити навантаження на роботодавців. Направлення різниці на підвищення оплати праці.
 
2.   Забезпечити подання єдиної звітності та здійснення єдиної контрольної та перевіряючої функцій одним органом, зменшити кількість перевірок платників внесків та спростити процедуру започаткування і закриття бізнесу.
 
3.   Спростити нарахування та сплату внесків на соціальне страхування та скоротити адміністративні витрати, як платників внесків, так і соціальних фондів. Так, сьогодні при виплаті заробітної плати 2 рази на місяць необхідно надати 16 платіжних доручень, а кожне платіжне доручення коштує роботодавцю 5 грн.
 
Визначення розміру єдиного соціального внеску
 
Базовими підходами до визначення розміру єдиного соціального внеску мають стати :
- чітке визначення в Законі складу єдиного соціального внеску : це всі існуючі внески до соціальних фондів та внесок на медичне страхування з моменту його запровадження. Оскільки законопроектом поряд з терміном «єдиний соціальний внесок» вживаються і не розкриваються терміни «страхові внески, що не включаються до складу єдиного соціального внеску» та «консолідованого страхового внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який входить до складу„єдиного соціального внеску ”. Треба цю невизначеність унормувати.
 (Можна припустити, що законодавець мав на увазі платежі, які надходять до ПФ від СПД, що здійснюють торгівлю ювелірними виробами, при відчуженні легкових автомобілів, купівлі нерухомості, валюти, при користуванні та наданні послуг сотового мобільного зв`язку. Проте, чинним законодавством вище перелічені платежі визначено як збори, а не внески);
 
-     визначення розміру єдиного соціального внеску з урахуванням дійсної потреби в страхових коштах та не допущення наявності значного надлишку тимчасово вільних коштів у фондах соціального страхування.
Так, за деякими експертними оцінками станом на 01.01.2008р. близько півмільярда страхових коштів знаходилось на депозитних рахунках банківських установ, це без Пенсійного фонду (що інколи дає привід говорити про непрозорість в управлінні, а державі - уникати повернення боргів, як це відбувається у фонді з тимчасової втрати працездатності, коли 100 млн. грн. не повернено);
 
-   зменшення та відмова від фінансування витрат не страхового характеру (дитячі новорічні подарунки, ДЮСШ тощо);
 
- застосування диференційованого підходу до платників внесків - страхувальників в залежності від класу професійного ризику виробництва, а також встановлення пільгової ставки на певний період для платників внесків тих галузей, які є пріоритетними та інноваційно орієнтовними;
 
- визначення періоду, який є базовим для обрахунку розміру внеску у зв`язку із інфляційними процесами (2008р. чи прогнозні показники 2009р.);
 
- приведення до єдиної бази нарахування єдиного соціального внеску без розширення переліку виплат, на які нараховуються та утримуються внески, чим вдасться уникнути збільшення навантаження на ФОП.
Так, базою для нарахування внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є виплати за договорами цивільно-правового характеру та перші 5 днів тимчасової непрацездатності, які не входять до бази нарахування решти соціальних фондів);  
 
- визначення розміру єдиного соціального внеску має відбуватися за схемою : рішення правління фонду – спільне подання соціальних партнерів та Уряду до Верховної Ради України та затвердження останньою без змін та корекцій.
 
Розподіл єдиного соціального внеску між роботодавцем та працівником
 
Відповідно до Європейського кодексу соціального забезпечення, певні зобов`язання щодо необхідності ратифікації якого взяті підписантами Генеральної угоди, загальна сума страхових внесків, які сплачують захищені працівники, може досягати 50% усіх фінансових ресурсів, що асигнуються на захист працівників, їхніх дружин і дітей. Сьогодні розподіл внесків до соціальних фондів виглядає наступним чином : роботодавець у середньому сплачує 43,3% (питома вага – 91,5%), найманий працівник – у середньому 2,5% (питома вага – 8,5%). Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата з 2009р. дорівнюватиметься розміру прожиткового мінімуму, ми пропонуємо ставити за стратегічну мету сплату єдиного соціального внеску у пропорції 50/50 із направленням вивільнених коштів роботодавців на підвищення заробітної плати працівникам.  
 
Перерозподіл коштів між фондами соціального страхування
 
На нашу думку, перерозподіл слід здійснювати на принципах, що існує на теперішній час, а саме:
 

Пенсійний фонд                                                                         
 89,7% від загальної ставки
ФСС у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності   
 4,0% від загальної ставки
ФСС на випадок безробіття                                                    
 3.5% від загальної ставки
ФСС від нещасного випадку                                                   
 2,8% від загальної ставки
ФСС на медичне страхування                                               
             ?

 
Пропозиції щодо розподілу єдиного соціального внеску за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропонується здійснювати таким чином : подання соціальних партнерів та КМУ до Верховної Ради України.
 
Необхідно передбачити можливість щоквартального аналізу доходної та витратної частин бюджетів фондів, з тим, щоб перерозподіляти надлишок вільних коштів між фондами, де створився дефіцит бюджету.
 
До остаточного запровадження системи єдиного соціального внеску та виконання функцій, закладених у Законі, а також у зв`язку із введенням у повному обсязі етапів пенсійного страхування, необхідно передбачити державну фінансову підтримку у вигляді надання дотації Державного бюджету.