..

 

В Україні відсутні економічні стимули, що сприяють скороченню травматизму і смертності на виробництві - ФРУ

25 жовт. 2013

КИЇВ, 25 жовтня 2013 року. В Україні відсутні економічні стимули, які б сприяли скороченню травматизму і смертності на виробництві. Про це заявив заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко під час засідання «круглого столу», присвяченого питанням скорочення кількості нещасних випадків на виробництві. У засіданні також взяли участь Міністр промислової політики України Михайло Короленко, представники Федерації профспілок України, галузевих об'єднань, інженерно-технічні працівники найбільших підприємств.

«Сьогодні збитки від нещасних випадків на виробництві оцінюються в 4 відсотки ВВП. Це колосальні кошти, які втрачає українська економіка. При цьому влада не створюють економічні стимули, які б сприяли скороченню кількості нещасних випадків, які трапляються на українських підприємствах», – сказав Олексій Мірошниченко. 

За його словами, існуюча система атестації робочих місць не стимулює ні працівників, ні роботодавців облаштовувати шкідливі для здоров'я робочі місця засобами захисту. Скільки б не вкладав роботодавець коштів у модернізацію систем безпеки, механізму переходу до більш економічно вигідного класу оцінки ризиків не існує.

«Існуюча система нікого не стимулює покращувати стан безпеки праці та виробництва», – сказав заступник голови ФРУ. Він підкреслив, що 75 % нещасних випадків відбуваються через людський фактор, як правило, з вини працівника. Однак при проведенні перевірок ніхто не перевіряє співробітників підприємств на предмет алкогольного і наркотичного сп'яніння. «Україна, напевно, єдина країна в світі, в якій держоргани при проведенні розслідувань нещасних випадків на виробництві не проводять аналізи на алкогольне або наркотичне сп'яніння. Виняток становлять лише випадки на транспорті», – підкреслив Олексій Мірошнчіенко.

Олексій Мірошниченко також зазначив, що штрафи, які стягуються з підприємств за порушення вимог промислової безпеки та охорони праці, спрямовуються до бюджету. При цьому програми з профілактики нещасних випадків на шкідливому виробництві не фінансуються. У підсумку, у підприємства немає значущих стимулів і коштів на усунення порушень.

«Ми пропонуємо змінити цю систему. Сума штрафних санкцій може акумулюватися на спеціальному рахунку підприємства і спрямовуватися виключно на фінансування заходів з підвищення безпеки виробництва та умов праці. Федерація роботодавців України розробляє відповідний законопроект і направить його на розгляд парламентаріїв», – зазначив Олексій Мірошниченко. 

Міністр промислової політики України Михайло Короленко зазначив, що сьогодні на небезпечному виробництві працює близько 10% всіх працівників. За його словами, кількість нещасних випадків за останні 10 років скоротилася майже втричі – з 26 тисяч у 2002 році до 9,8 тисяч випадків у 2012 році. Удвічі зменшився смертельний травматизм. Так у 2002 році це була 1300 осіб, у 2012 році – 623 особи. «Ця статистика нас не влаштовує. З кожним роком виробництво стає все більш технологічним, але воно повинно ставати і безпечним. Але статистика говорить про плачевні результати», – сказав Михайло Короленко.

За його словами, Міністерство промислової політики готує низку заходів щодо кардинального поліпшення ситуації з охороною праці та промисловою безпекою. «Ми говоримо про перегляд як технічних нормативів роботи обладнання, так і посилювання законодавчих вимог щодо регулярності виконання перевірок», – сказав міністр промполітки.

Довідка.

Федерація роботодавців України запропонувала уряду реформувати систему безпеки промислового виробництва і охорони праці. «Промислова безпека для всіх українських підприємств – це питання номер один. Ми повинні переглянути всі нормативи безпеки», – сказав Голова Ради ФРУ Дмитро Фірташ 19 вересня 2013 за підсумками засідання Союзу хіміків України, присвяченого питанням підвищення промислової безпеки на промислових підприємствах України.

Середній вік українських підприємств становить близько 50 років. Тому потрібно приділяти безпеці істотно більше уваги і переглядати нормативи безпеки раз на 5-10 років.

«Нормативи промислової безпеки застаріли. Наприклад, процедуру контролю над технічним станом трубопроводів на хімічних підприємствах визначає інструкція, випущена в 1969 році. І за 44 роки вона жодного разу не переглядалася», – відзначив Дмитро Фірташ. Аналогічна ситуація в металургії, енергетиці та інших галузях.