Бізнес має зауваження до проекту Кодексу про надра

31 жовт. 2013

Менш ніж через тиждень Уряд може відправити проект Кодексу про надра України до Верховної Ради. Проте, в Федерації роботодавців України зауважують, що у проекті документу, схваленому Кабміном 23 жовтня цього року, не були враховані принципові вимоги бізнесу. Врегулювання найгостріших проблем, від яких останнім часом потерпають підприємства з видобутку корисних копалин і які впливатимуть на інвестиційний клімат цієї галузі, так і не було передбачено у згаданій редакції кодексу. На цьому наголошували учасники наради, організованої ФРУ спільно з Федерацією роботодавців гірників України, що проходила у Києві 30 жовтня. 

Участь у нараді взяли представники обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувної галузі, а також представники гірничодобувних підприємств Дніпропетровської, Вінницької, Хмельницької, Житомирської областей - регіонів, де зосереджена значна кількість підприємств надрокористувачів.

“З 2002 року йде розмова про те, що Україні необхідний єдиний документ, який законодавчо регулював би всі відносини у сфері користування надрами. Надрокористувачі дуже очікують на цей кодекс. Федерація роботодавців України з 2012 року веде активну роботу з опрацювання документу. Адже, Кодекс про надра, мабуть, наступний по значимості для бізнесу після Податкового, Митного і Трудового кодексів”, - сказав під час наради генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Натомість, у проекті Кодексу  запропоновано законодавчо закріпити ряд положень, які сьогодні створюють найбільше адміністративне, фінансове та корупційне навантаження на бізнес у сфері користування надрами - наголошують в ФРУ.

“Про яке зниження кількості податків для бізнесу ми можемо говорити, якщо у проекті Кодексу про надра з’являються нові додаткові платежі. Так, наприклад, вводиться обов’язкове замовлення послуги моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами. Крім того, ми повинні будемо обов’язково щорічно сплачувати до місцевого бюджету видатки на соціально-економічний розвиток територій за місцезнаходженням ділянки надр”, - зауважив генеральний директор Асоціації виробників нерудних будівельних матеріалів України Владислав Нецький.

Владислав Нецький підкреслив, що всі ці побори, в кінцевому рахунку, впливають на собівартість будівельної продукції – того ж щебеню, скла, цементу і цегли. Як наслідок, вартість будівельних матеріалів збільшується, що зрештою призводить до значного збільшення вартості будівництва житла, доріг, інших об’єктів інфраструктури – зазначив Владислав Нецький.

Доцільність проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами, а також  державна експертиза звітів щодо результатів геологічного вивчення надр  -  стали основними темами для обговорення на нараді. Нагадаємо, що зазначені процедури користувачі зобов’язані проходити за власний кошт з 2011 року, відповідно до урядової постанови, що затверджує Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.

“Ми буквально кілька місяців назад відчули на собі проблему із необхідністю проводити моніторинг. Це надумана річ. Підприємства і організації, які здійснюють цей моніторинг переконують нас, що вони не контролюють бізнес і не дублюють нічиї функції, а навпаки нам допомагають. Хоче це зовсім не так”, - зауважив заступник головного геолога ПАТ “Нафтогазвидобування” Володимир Бельський.

Володимира Бельського підтримав і генеральний директор Асоціації виробників нерудних будівельних матеріалів України Владислав Нецький. Останній зазначив, що Державна геологічна служба перевіряє ті ж самі моменти, які потім перевіряються цими моніторинговими організаціями. “Йде повне дублювання. Тільки, якщо Держгеослужба це робить безкоштовно, то моніторингові служби беруть за це з надрокористувачів чималі гроші”, - сказав Владислав Нецький.

Учасники наради також акцентували увагу на непрозорості та незрозумілості алгоритму формування вартості послуги моніторингу для різних підприємств-надрокористувачів. “Для всіх компаній ціна за моніторинг різна. Для деяких – це 60 або 100 тис. грн. Для нас це мільйони гривень. Абсурдно, але для нафтогазових підприємств, вартість послуги моніторингу залежить від кількості нафтових свердловин”, - навів свій приклад заступник головного геолога ПАТ “Нафтогазвидобування” Володимир Бельський.

Крім скасування обов’язку надрокористувача замовляти послуги на  проведення моніторингу і наукового супроводження, в ФРУ наполягатимуть на позбавленні Комісії по запасах корисних копалин права визначати необхідність проведення моніторингу і наукового супроводження. Крім того, у Кодексі про надра необхідно передбачити виключення обов’язку надрокористувачів щорічно сплачувати до місцевого бюджету видатки на соціально-економічний розвиток територій за місцезнаходженням ділянки надр – наголошують в ФРУ.

Зазначені вище зауваження не є вичерпними. То ж, за результатами наради, Федерація роботодавців України разом з підприємствами-надрокористувачами підготує вичерпні пропозиції з обґрунтуваннями до проекту Кодексу та надасть їх найближчим часом розробнику документа - Міністерству екології та природних ресурсів.

Також, буде підготовлений розширений лист до Кабінету Міністрів України з викладенням основних принципових проблем, що виникають в сфері надркористування, а також роботодавці внесуть пропозицію вилучити з Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого  урядовою постановою №615 положень щодо обов’язкового моніторингу та наукового супроводження і експертизи, на підставі якої має здійснюватися продовження строку дії дозволу на користування надрами.

 
Довідка.

23 жовтня 2013 року Уряд розглянув проект Кодексу «Про надра». На цьому засіданні Уряду Прем’єр-міністр України Микола Азаров дав доручення доопрацювати проект з урахуванням пропозицій роботодавців. Урядом було також визначено двотижневий термін для доопрацювання проекту Кодексу.

З проектом Кодексу України “Про надра” можна ознайомитись на порталі ФРУ http://fru.org.ua/goverment/on_inspection/Pages/default.aspx