Отримав диплом – ставай на біржу праці

16 груд. 2013

Отримав диплом – ставай на біржу праці. Саме так щороку починається трудове життя третини випускників українських навчальних закладів. За даними Держаної служби зайнятості, за 9 місяців 2013 року майже 40 тисяч із 120 тисяч випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів зареєструвались на біржі праці всього через три місяці після закінчення навчання.

Така ситуація вже стає звичною для України. У 2013 році держава планує витратити майже 58 мільярдів гривень на підготовку фахівців у рамках державного замовлення. Однак ці кошти витрачаються неефективно. Адже майже 85% кваліфікацій випускників професійно-технічних навчальних закладів не відповідають вимогам роботодавців, а 20% спеціальностей, за якими готують фахівців, не використовуються на ринку праці. Як наслідок – якщо випускникам пощастить знайти роботу, то їх чекає перепідготовка та донавчання на першому робочому місці впродовж шести-дев‘яти місяців. Загальний обсяг коштів, які українські роботодавці витрачають на адаптацію нових кадрів, щороку сягає 1-1,5 мільярди доларів.

Така ситуація сьогодні не влаштовує ні випускників ВУЗів, ні роботодавців, ні державу. Ситуація зміниться, як якість освіти буде суттєво підвищено. Роботодавцям це дасть змогу підвищити конкурентоздатність свого бізнесу, прискорити процес впровадження інноваційних рішень, зменшити витрат на адаптацію нових працівників. 86% європейських компаній зізнаються, що якісна освіта та високий рівень кваліфікації персоналу є запорукою успішності бізнесу.

Серед вигод держави – зростання конкурентоспроможності економіки, стабілізація ринку праці та зменшення відтоку фахівців за кордон. Досвід європейських країн показує, що якісна освіта є фактором зростання економіки. Опитування студентів європейських країн, проведене BusinessEurope у 2013 році, показує, що фактором успішності освіти є можливість постійного вдосконалення знань та навичок, а для навчальних закладів – здатність забезпечувати студентам таку можливість. Наріжний камінь у підвищенні якості освіти – наявність професійного стандарту, який міститиме систематизовані вимоги роботодавців до знань та компетенції працівників. Цей документ слугуватиме орієнтиром для навчальних закладів при розробці навчальних програм.

Другий важливий крок – підтвердження набутих професійних навичок та вмінь. Сьогодні будь-хто, хто вивчив правила дорожнього руху та вміє керувати транспортним засобом, після іспиту в ДАІ може отримати посвідчення водія – документ, який підтверджує кваліфікацію. Свою кваліфікацію підтверджують адвокати, нотаріуси, лікарі, бухгалтери, аудитори, системні адміністратори. Таким же чином може функціонувати система добровільного підтвердження рівня кваліфікації для будь-якої професії.

Третій крок – зміна підходу до фінансування державного замовлення з підготовки кадрів. Сьогодні 80% державних коштів спрямовуються на підготовку кадрів, оскільки така діяльність гарантує ВУЗам стабільне фінансування. Однак при цьому не оновлюється матеріально-технічна база, не розвивається база для набуття практичних навичок. На наше переконання, державне замовлення на підготовку фахівців та наукових кадрів має здійснюватись на основі середньострокового прогнозу та визначених державних пріоритетів розвитку.

Четвертий крок – розвиток практики наставництва. Досвід, накопичений роками, необхідно передавати новим поколінням. Наставництво має поширюватись, набувати суспільного визнання, заохочуватись як бізнесом, так і державою. У Німеччині, Австрії, Нідерландах, скандинавських країнах набула поширення система освіти, за якою 80% навчального часу учень проводить на виробництві, засвоюючи практичні навики. Такий підхід довів високу ефективність, і Україна має скористатись цим досвідом. 

П‘ятий крок – професійна орієнтація молоді. Сьогодні майже 85% випускників шкіл не уявляють своєї майбутньої професії. 74% опитаних випускників серед ознак своєї професії назвали роботу в офісі та комп‘ютер.

Федерація роботодавців України переконана, що в недалекому майбутньому ролі бізнесу, навчального закладу та студентів у формуванні кадрового потенціалу країни мають суттєво змінитись. Студент має стати про-активним і, будучи обізнаним з вимогами роботодавця щодо майбутньої професії, вимагати у навчального закладу відповідної організації навчального процесу. Навчальний заклад має стати гнучким до вимог ринку праці, обладнаним сучасним матеріально-технічним оснащенням, інтегрованим з науковим потенціалом держави та дійсно автономним у визначенні внутрішньої освітньої політики. Бізнес має чітко формувати потреби у кваліфікаціях та бути зацікавленим у наданні умов для проходження практики як студентами/учнями, так і викладачами.

Олексій Мірошниченко

Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України