Бізнесу не легше від того, що уряд, скорочуючи кількість контролюючих органів, перекладає їх функції на інших перевіряючих

23 вер. 2014

КИЇВ, 23 вересня 2014 року. Намагання Уряду скоротити кількість контролюючих органів в Україні абсолютно не полегшить життя бізнесу, адже функції, які виконували ці служби, перекладаються на новоутворені або перерозподіляються між існуючими. Про це сьогодні під час брифінгу в Федерації роботодавців України заявив заступник Голови ФРУ Олексій Мірошниченко.

В ФРУ наголошують, що справа зовсім не в кількості контролюючих органів, а в їх якості, тобто в обсязі контрольно-наглядових функцій. Проте, якщо проаналізувати останню редакцію урядової постанови №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", стає очевидним, що такого довгоочікуваного бізнесом скорочення функцій державного нагляду не відбудеться. Повністю буде ліквідований зі всіма покладеними на нього функціями лише один контролюючий орган – це Державна служба з питань захисту персональних даних.

Широко анонсоване Кабміном скорочення контролерів у країні, згідно із постановою №442, буде відбуватись також за рахунок злиття деяких органів та утворення нових. У такий спосіб буде створено 4 "мегаконтролюючих органи", які набудуть "мегаповноважень" у відповідній сфері нагляду. Серед таких – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна служба України з безпеки на транспорті, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також Державна служба України з питань праці. Кожна з цих служб візьме на себе функції контролю та нагляду за бізнесом від кількох ліквідованих органів.

Крім того, за підрахунками ФРУ, 14 центральних органів виконавчої влади взагалі не ідентифіковані урядом як органи, що насправді здійснюють контрольно-наглядові функції. Проте, що вони також є контролерами бізнесу свідчить аналіз законодавства, що регулює їх діяльність у сфері контролю, а також дані про результати їхньої діяльності. Ці дані Федерація роботодавців України регулярно отримує від всіх контролюючих органів, починаючи з 2013 року. Так, наприклад, з 16 існуючих нині міністерств, тільки 4 не перевіряють. Це Міноборони, МЗС, Мінмолоді та Мінрегіонрозвитку. 

Як наголошують в ФРУ, метою реформи скоріше є скорочення витрат на утримання штатної чисельності апаратів контролюючих органів, а не зменшення навантаження по перевіркам. Проте і тут виникає питання, адже ще не відома сума прогнозних витрат, які необхідні для проведення ліквідаційних заходів. У зв'язку із цим, неможливо оцінити економічний ефект від реформи. Так, приміром, й досі не завершена процедура ліквідації Держкомпідприємництва, розпочата ще у грудні 2010 року. То ж на ліквідацію кожного заявленого Кабінетом Міністрів контролюючого органу потрібні гроші і час. Останнього не мають не тільки суб'єкти господарювання, а й українська економіка.

Тому поки що особливої радості бізнес, який продовжує потерпати від активної уваги з боку контролюючих органів, не відчуває. Широко анонсована урядом оптимізація роботи органів виконавчої влади, по суті, залишається тільки на папері презентованої ним Концепції скорочення контрольно-наглядових органів – резюмують в Федерації роботодавців України.