Мобілізація: які основні питання у роботодавців

29 січ. 2015

КИЇВ, 29 січня 2015 року. При формуванні військоматами мобілізаційних завдань до уваги не беруться потреби підприємств у забезпеченні безперервності виробничого процесу – відзначається у зверненнях Федерації роботодавців України на Прем'єр-міністра України, Секретаря РНБО та голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони.

Через це, зазначають у ФРУ, як і за минулих хвиль мобілізації, підприємства опиняються перед загрозою зупинки. Наслідками такої непродуманості підходів до складання планів мобілізації можуть стати ліквідація великої кількості робочих місць, ріст безробіття, зменшення надходжень від податків, зростання соціальної напруги в тилу, зниження купівельної спроможності населення та збільшення потреб у соціальній підтримці громадян.

"Бізнес прекрасно розуміє, що є військовий фронт, але є ще й економічний фронт, який також не менш важливий для економічної, соціальної і, зрештою, національної безпеки держави" – зазначив у своєму коментарі телеканалу Еспресо TV заступник голови Ради ФРУ Олексій Мірошниченко.

Вирішити це питання, вважають в ФРУ, можна за рахунок системи бронювання працівників, які є важливими для збереження діяльності підприємства. При цьому, таке збереження не повинно залежати від наявності у такого підприємства мобілізаційного завдання. Також слід внести зміни, відповідно до реалій нинішнього часу та потреб економіки, до Інструкції щодо бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу. Крім того, важливо забезпечити її публічність, адже наразі зазначена інструкція недоступна для підприємств.

Ще одна проблема пов'язана з вилученням або відчуженням майна підприємств, зокрема, транспортних засобів, на забезпечення потреб військових формувань. Цей процес, як відзначають в ФРУ, є непрозорим, в тому числі, через відсутність чітких критеріїв визначення підприємств та транспорту, що вилучається. Найбільш нагальним на сьогодні питанням також є відсутність порядку відшкодування вартості вилученого або відчуженого транспорту.

Тим часом нині чимало підприємств охоче допомагають своїм мобілізованим працівникам в зоні АТО, як фінансово, так і забезпечують різноманітними речами та чекають на їхнє повернення на свої робочі місця.