Відтепер виробники упаковки не будуть відповідати за її утилізацію

19 бер. 2015

Відтепер виробники упаковки не будуть відповідати за її утилізацію, а державне підприємство "Укрекокомресурси" позбавлене права збирати кошти з виробників.

18 березня Кабінет Міністрів скасував постанову №915 від 2001 року "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробку та утилізацію відходів як вторинної сировини". Зазначена постанова зобов'язувала виробників нести додаткові необґрунтовані витрати. Відповідно до постанови, виробники, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом із продукцією, були зобов'язані самостійно забезпечити приймання та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів.

Наприкінці серпня 2014 року Федерація роботодавців України зверталася до Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з тим, що виробники упаковки не повинні відповідати за її утилізацію. Виконання цієї норми, як зауважували в ФРУ, неможливо з кількох основних причин. Ну, по-перше, для самостійної утилізації тари та пакувальних матеріалів суб'єктам господарювання на всій території України необхідно було б створити належну інфраструктуру, що на практиці було практично неможливо. А по-друге, ДП "Укрекокомресурси", який по суті є монополістом на цьому ринку, примушував підприємства через суди укладати договір саме із ними. При цьому, навіть після укладення зазначених договорів, виконавці послуг фактично їх не надавали, оскільки це практично знову ж таки було неможливо. Так, в жодному з населених пунктів України не було помічено поряд із контейнерами для побутових відходів, окремих контейнерів по збору використаного пакувального матеріалу окремих виробників, що уклали договори.

Крім того, на практиці виникала парадоксальна ситуація. Наприклад, підприємство харчової промисловості виготовляє продукти харчування в споживчій тарі, яку відповідно до вищезгаданого законодавства було зобов'язано або самостійно зібрати після вживання продукту споживачем, або доручити виконати свій обов'язок зі збору та утилізації упаковки іншій юридичній особі. Самі виробники продукції в упаковці, не є джерелом утворення таких побутових відходів. На момент споживання продукції вони вже не є власниками цих відходів, а тому й не зобов'язані укладати договори на збирання, вивезення та утилізацію побутових відходів у вигляді решток пакувальних матеріалів, що утворилися за результатами споживання населенням продуктів харчування.

Були відсутніми також і новітні заводи з переробки сміття, незважаючи на те, що Постанова №915 діяла більше 13 років.