Олексій Мірошниченко "Україна потребує кваліфікованих кадрів"

3 лист. 2009

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні очолює Олексій Мірошниченко. Він розповів про діяльність СПО, стосунки з урядом, плани СПО на найближчий період.

- Про створення Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні йшлося ще в березні, коли між найбільшими організаціями роботодавців було укладено Меморандум про взаєморозуміння, - сказав Олексій Валентинович. - Як наслідок, 7 липня були проведені збори й утворено СПО, куди увійшла більшість українських організацій роботодавців, які зареєстровані Мін'юстом. Днями до нас приєдналася ще одна організація. Тож тепер можемо сказати, що з 20 організацій, зареєстрованих Мін'юстом, до Спільного представницького органу входять 18. Це потужні організації, на підприємствах яких працює більшість найманих працівників України.

- Окресліть основні завдання, які поставлені перед СПО.

- Вони випливають із двох основних напрямків, якими повинні займатися роботодавці. Це визначено і природою організації роботодавців, і чинним законодавством. По-перше, підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу. А по-друге, захист прав та інтересів власників у соціально-трудових відносинах. Тобто все, що пов'язано з робочою силою, навчанням, оплатою та охороною праці, соціальним страхуванням.

- Як Ви вважаєте, чи вплине передвиборчий процес на роботодавців?

- На жаль, вплине. І, мабуть, не найкращим чином. Тому що ми вже відчуваємо спробу прийняття парламентом абсолютно не вмотивованих економічних рішень. Я маю на увазі закон щодо збільшення мінімальної заробітної плати. Є закон про оплату праці, який чітко передбачає, що перед тим, як винести рішення про оплату праці, повинні бути відповідні консультації з роботодавцями і профспілками. Це рішення свідчить, що парламент просто визначив, яка оплата праці має бути на тому чи іншому підприємстві, абсолютно не врахувавши, чи зможе економічно підприємство це виконати. Або ж йому доведеться задля виконання закону звільняти людей. Тому в мене абсолютно прагматичне питання перед виборами: що краще - зберегти зарплату, яка є, на цей складний період в умовах фінансової кризи чи підвищити її, звільнивши людей? Адже якщо проаналізувати статистику, навіть сьогоднішній рівень мінімальної зарплати не витримують дуже багато підприємств: це аграрний сектор, рибне господарство, легка промисловість, малий і середній бізнес. Тут треба приймати економічні рішення - економістам, роботодавцям і профспілкам.

- Чи розробили Ви план виходу з кризи? Можливо, пропонували його на розгляд уряду?

- Наш партнер - Федерація роботодавців України розробила антикризові заходи. Вони були подані на розгляд уряду. До цієї роботи приєднались і Конфедерація роботодавців, і всі інші організації роботодавців. Цей план є. Інше питання: хто його виконуватиме? Адже ми бачимо, що під час кризи гілки влади працюють не завжди узгоджено між собою. Ми б хотіли, щоб і Президент, і Прем'єр-міністр, і Верховна Рада більше поважали роботодавця. Бо тут створюються робочі місця, тут платяться податки, на які, до речі, утримуються і центральні органи виконавчої влади, і парламент, і Президент. І будь-які зміни можуть лише погіршити економічний стан підприємства.

- Що пропонуєте здійснити в грошово-кредитній політиці?

- Головне наше бажання - щоб фінансовий сектор повернувся обличчям до роботодавця. Щоб у бізнесу була можливість взяти кредит на довгий термін, щоб гроші коштували стільки, скільки вони повинні коштувати. По-друге, це стабільність національної валюти. Нестабільній національній валюті дуже важко вести прогнозований бізнес. Тому ми зверталися до Національного банку, до Президента, до уряду з проханням максимально навести порядок у фінансовому секторі. Адже для України гроші - це кровоносна система.

- Які у Вас плани на найближчі роки?

- Насамперед хочемо якнайшвидше вийти з фінансової кризи. Серед основних напрямів діяльності на найближчий час - захист вітчизняного ринку. Головна проблема нашої держави - те, що за 18 років не відбулося суттєвих структурних реформ - починаючи від адміністративно-територіальної реформи і закінчуючи реформою податкового, трудового законодавства. Не визначена роль України у світовому розподілі праці: яка вона держава - аграрна чи промислова, які галузі є пріоритетними і куди треба спрямувати кошти з державного бюджету. Держава повинна рано чи пізно спільно з роботодавцями виробити стратегію розвитку, відповідно до якої будуть підлаштовані виробництво, система освіти, оплата праці і таке інше. Ми повинні вийти з кризи, але наразі маємо визначити своє місце в глобальному масштабі.

- Розкажіть про відносини СПО з урядом. Як уряд відреагував на Ваші звернення та пропозиції?

- Я б назвав наші відносини з урядом прагматичними. З одного боку, вдячний уряду за те, що він реально розуміє необхідність ведення соціального діалогу. Ми результативно співпрацюємо з урядом: під час засідань постійно присутні роботодавці, враховуються наші звернення. З другого боку, уряд приймає рішення у податковій сфері, у системі адміністрування податку на додану вартість, які викликають занепокоєння і нерозуміння роботодавців. Ці рішення не завжди погоджуються з роботодавцями і, як наслідок, відміняються або взагалі не працюють. Однак вважаю, що ми на шляху побудови реального діалогу. Перші кроки зроблені, і ми з оптимізмом дивимось у майбутнє.

- Що турбує Вас? Над чим СПО працює тепер?

- Нас турбує план розвитку Державного бюджету. Це справді важливе питання, адже в ньому пов'язані як розміри мінімальних соціальних стандартів, так і галузі, які будуть підтримані за рахунок державного бюджету. По-друге, ми готуємось до переговорного процесу із профспілками. Днями розпочнуться консультації між урядом, роботодавцями та профспілками про укладення нової Генеральної угоди з визначення оплати праці, умов праці, відпочинку тощо. Третій блок, над яким ми зараз працюємо, це реформа соціального страхування. Всі чудово розуміють, що нам треба змінити метод загальнообов'язкового державного медичного страхування. Також ми працюємо над реформуванням законодавства. Вважаємо за необхідне прийняття Трудового і Податкового кодексу. І ще один великий напрямок, яким зараз займаємось - це реформування системи освіти. Адже ми знаємо, що Україна потребує кваліфікованих кадрів. На жаль, кваліфікація кадрів у нас погіршується, і роботодавців вже починає турбувати якість підготовки кадрів. Не вистачає інженерів, технологів. Тим часом спостерігається надлишок юристів та економістів, які не можуть працевлаштуватися. Тому важливо підняти престиж робочої професії у суспільстві. Крім того, ми б хотіли, щоб змінилося ставлення суспільства до роботодавця, до приватної власності, до бізнесменів. Це не олігархи, а нормальні люди, які хочуть працювати в Україні і займатися успішним бізнесом.

- Що насамкінець побажаєте роботодавцям України?

- Щоб ми якомога швидше і безболісно пройшли цей важкий період передвиборчої кампанії, не політизували економіку й дивилися на неї очима економістів, а не політиків. І вже після виборів активно займалися розвитком економіки України. Не обіцянками, не намірами, а конкретними реформами.

Посилання на статтю.