Про європейські інвестиції в українське село

15 лист. 2014

Сьогодні Україна входить в першу десятку країн світу за площею придатною для сільського господарства землі, а це 41 млн. га. Крім того, Україна займає лідируючі позиції як країна-експортер зернових. Тільки за минулий рік експорт українського зерна склав 23 млн. тон. При цьому наша країна є однією з небагатьох в світі, які мають можливість ще збільшити виробництво сільгоспкультур.

Що взагалі ми знаємо про українське село? Що таке сьогодні українське село і як воно змінювалося останні 25 років?

Після анексії Криму, в Україні проживає 43 млн. чол. З них 31% населення, а це близько 13,4 млн. чол. проживає в селі. В сучасних агрокорпораціях зайнято близько 2 млн. селян. За останні 8 років з карти України зникло 204 населених пункти. В середньому ж, щорічно зникає 25 сіл. На 100 кв.км в Україні припадає майже 4 населених пункти. Для прикладу, у Франції, яка найбільше схожа з нами за розмірами своєї території - 17,2 населених пункти.

У 1990 році сільгосппідприємства виробляли 70% продукції. Приватний сектор і підсобні господарства - 30%. За 10 років незалежності це співвідношення різко змінилося. У 2000-му році сільськогосподарські підприємства виробляли тільки 38% продукції, в той час як населення - 62%. На сьогоднішній день це співвідношення становить практично 50 на 50. При цьому приватний сектор лідирує у вирощуванні картоплі (97%), овочів (88%), плодово-ягідної продукції (81%) і молока (78%). Великі та середні сільгосппідприємства виробляють більше зернових (79%), м'яса (61%) та яєць (62%).

З усього цього випливає, що до 2024 року, в Україні або буде завозитися картопля, овочі, фрукти і молоко, або держава знайде спосіб зміни правил гри на цьому ринку. Учасники цього ринку сьогодні в основному витрачають валюту на закупівлю тракторів різної потужності. Тільки в 2013 році ця цифра становила 1,5 млрд. грн. в доларовому еквіваленті. Крім цього, минулого року, сумарно, українські аграрії закупили добрив і засобів для обробки рослин на суму близько 6,5 млрд. грн. в доларовому еквіваленті.

У чому ж основна інвестиційна привабливість українського села?

Безумовно, інвестиції в аграрний сектор повинні розглядатися, в першу чергу, в контексті підтримки зайнятості та створення нових робочих місць. Сам же перелік привабливих інвестиційних напрямків виглядає наступним чином:

- Придбання техніки для мінімальної або нульової обробки ґрунту (від 325 млн. дол.)
- Виробництво обладнання для тепличних господарств (від 300 млн. дол.)
- Будівництво мереж тепличних комплексів (від 500 млн. дол.)
- Вибудовування логістики та складів для сільгосппродукції (плодо-овочесховищ) – (від 260 млн. дол.)
- Будівництво мережі суходільних елеваторів (від 300 млн. дол.)
- Будівництво та реконструкція підприємств глибокої переробки зерна (від 350 млн. дол.)
- Модернізація виробництва тракторів та інших сільгоспмашин (від 180 млн. дол.).

Сьогодні Україна потребує своєрідного "Плану Маршалла", так само як свого часу повоєнна Європа об'єктивно не могла самостійно подолати розруху, завдану бойовими діями. В результаті був розроблений такий План, який став порятунком для Німеччини, Франції, Великобританії та інших країн.

Україна сьогодні також знаходиться у схожих умовах. Економіка, інфраструктура Донбасу сьогодні зруйнована. Однак рано чи пізно, економіку доведеться відновлювати. У партнерстві, як з Європою, так і Росією. Ось тут і варто говорити про глобальну концепцію переорієнтації української економіки та розробку програми її модернізації.

Чому б Європі не виступити з оновленим "Планом Маршалла" для України. Нехай ця програма називатиметься "Планом Меркель з відродження економіки України", наприклад.

За розрахунками фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України, зробленим з урахуванням експертної думки фахівців Мінагропроду, Аграрного союзу і Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, обсяг такої програми не перевищуватиме 20 млрд. дол.

Але варто чітко розуміти - у створенні такої стратегії модернізації економіки України повинні бути зацікавлені і наші іноземні партнери.

(з виступу на круглому столі у Відні в рамках програми "Україна в Європі: мир і розвиток")