Конфедерація роботодавців відстоюватиме базові принципи соціального діалогу та своє право на участь у ньому

23 бер. 2017

Конфедерація роботодавців України звернулась до всіх органів державної влади  з вимогою  щодо гарантування прав Конфедерації на участь у веденні соціального діалогу в усіх його формах на національному рівні з метою захисту інтересів своїх членів.

Відповідно до закону України «Про соціальний діалог в Україні», рішенням Національної служби посередництва і примирення № 006/ 16-00-Р від 02 вересня 2016р. Конфедерація роботодавців України визнана другим, за показниками репрезентативності на національному рівні,  об’єднанням роботодавців (2,7 мільйони найманих працівників).

Втім, діями Об’єднання організацій роботодавців України та Федерації роботодавців України, чиняться системні порушення законного права Конфедерації роботодавців України на участь в ефективному соціальному діалозі на національному рівні та вільне делегування представників Конфедерації до усіх тристоронніх органів соціального діалогу. Принцип делегування т.зв. новоствореним «СПО сторони роботодавців на національному рівні» кандидатів для участі в діяльності органів соціального діалогу національного рівня, грубо порушує національне законодавство та міжнародне право про соціальний діалог в Україні та права  Конфедерації

Виходячи з наведеного, Конфедерація роботодавців України звернулась до Кабінету Міністрів України та  інших органів державної влади, соціальних партнерів з наступним:

- під час ведення соціального діалогу, проведення консультацій та узгоджувальних процедур з соціальними партнерами, формування усіх тристоронніх органів соціального діалогу  діяти в межах чинного законодавства про соціальний діалог в Україні, міжнародних зобов’язань України як члена Міжнародної організації праці, Генеральної Угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016 2017 роки та в обов’язковому порядку проводити консультації, здійснювати інші форми соціального діалогу, передбачені у ст. 8 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» в тому числі з Конфедерацією роботодавців України як репрезентативним всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців, підписантом чинної Генеральної угоди ;

- врахувати квоту представництва Конфедерації роботодавців України як об’єднання, що представляє інтереси підприємств, на яких працюють понад 2,7 мільйони найманих працівників, в розмірі не менше як 1/3 від загальної чисельності місць, передбачених стороні роботодавців для участі в органах соціального діалогу на національному рівні.

У  випадку ігнорування вимог, Конфедерація роботодавців України залишає за собою право звертатися до національних судових органів та Міжнародної організації праці з метою відстоювання своїх законних інтересів для розвитку соціального діалогу в державі.

 Довідково.

Україна належним чином ратифікувала усі основоположні Конвенції Міжнародної організації праці (МОП). Так, Конвенції МОП 87 про свободу об’єднання та  98 про право на організацію та ведення колективних переговорів, які передбачають що працівники та роботодавці без будь яких відмінностей та дискримінації мають право створювати на свій вибір організації та вступати в такі організації, право створення ними федерацій та конфедерацій роботодавців та на їх вступ до міжнародних організацій. Ці конвенції також гарантують їх право на участь в колективних переговорах та ведення ефективного соціального діалогу. В свою чергу,  Конвенція МОП №144 про тристоронні консультації передбачає участь національних об’єднань працівників та роботодавців у проведенні разом з представниками урядів консультацій з питань МОП. Більше того право на свободу об’єднання є одним з фундаментальних принципів МОП. Це право включено до Статуту МОП, до якого приєдналася Україна при вступі до Міжнародної організації праці. Зокрема параграф 5 статті 3 Статуту МОП зобов’язує уряди країн членів МОП (для участі в Міжнародній конференції праці)  «призначати неурядових делегатів та радників за погодженням з найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників даної країни, якщо такі організації існують».

Також для України, як і для усіх країн - членів МОП, суб’єктів міжнародного права, складовою міжнародних трудових норм є рекомендації МОП, метою яких є «сприяння взаєморозумінню та добрим стосункам між державними органами влади та організаціями роботодавців і працівників, а також між самими цими організаціями». Так, Рекомендація МОП 152 «Щодо процедури тристоронніх консультацій для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та національним заходам, що стосуються діяльності Міжнародної організації праці» та Рекомендація 113 «Щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями роботодавців і працівників у галузевому та в національному масштабі» передбачають створення механізму консультацій у сфері трудових відносин та запобігають можливим проявам дискримінації, надання невиправданих привілеїв та переваг деяким організаціям, а також фаворитизму.

Відповідно до положень статті 1 Рекомендації МОП 113, органам державної влади необхідно «вживати заходів, котрі відповідають національним умовам, для сприяння у галузевому та в національному масштабі ефективним консультаціям і співробітництву між державними органами влади та організаціями роботодавців і працівників, а також між цими організаціями».

Разом з цим, стаття 1 Конвенції МОП 144 визначає термін «представницькі організації» як «найбільш представницькі організації  роботодавців і працівників, наділені правом на свободу об'єднання», підтверджуючи таким чином можливість функціонування більше ніж однієї таких організацій (що передбачено у статті 2 Конвенції МОП 87 «…як право працівників та роботодавців створювати організації на свій вибір…»).