Як МСБ в Європі знаходять інвестиції та фінансування

4 квіт. 2017

У Європі будь-який підприємець може отримати пільгові кредитні кошти на розвиток бізнесу.

В Україні малий та середній бізнес в частці ВВП країни займає лише 5%, тоді як у деяких європейських країнах доходить до половини. Влада України не шанує підприємців своєю підтримкою, часто вбачаючи в ньому лише неплатника податків і соціальних внесків. А банки вважають їх занадто ризикованими або проблемними. Разом з тим, результати фінансової кризи останніх років показали, що малі та середні підприємства виявилися більш стійкими та стабільними порівняно з великими підприємствами.

Зате в Німеччині малий бізнес є одним з найбільш стабільних і активно розвинутих. Як результат, сьогодні МСБ забезпечує роботу 60% населення Німеччини і займає майже половину ВВП країни. До слова сказати, в Німеччині до категорії МСБ належать підприємства з кількістю працівників більше 250 осіб і річним оборотом до 50 млн. євро. Щоб допомагати цим компаніям розвиватися, держава розробляє велику кількість інструментів. До них належать податкові пільги, юридичні і консультаційні послуги, освітні програми. Але найбільш ефективну підтримку для МСБ, як у Німеччині, так і в будь-якій європейській країні, надають так звані банки розвитку, які надають для МСБ пільгові кредити, кредитні гарантії, а також беруть участь у капіталі підприємства.

Щоб отримати додаткові інвестиції в розширення виробництва або модернізацію ліній, підприємцю не потрібно оббивати пороги інвестиційних фондів і проводити довгі презентації свого проекту. Досить звернутися із заявкою в свій обслуговуючий банк, який співпрацює з банком розвитку. Після погодження інвестиційного проекту МСБ, банк розвитку надає йому через банк-партнер фінансові ресурси. Робота банків розвитку Європи будується за принципом «другого рівня», згідно з яким підтримка малим і середнім підприємствам надається не безпосередньо, а через банки-партнери. Банк розвитку – це державна фінансова установа, яка займається залученням коштів у пріоритетні для уряду сектори економіки та МСБ. Підприємці можуть звернутися до нього із заявкою на певну суму кредитування, банк розвитку розглядає їх і надає фінансову підтримку через банки-партнери, забезпечуючи їм гарантії.

 «Банки розвитку стимулюють комерційні банки кредитувати МСБ у пріоритетних галузях економіки за рахунок гарантування повернення кредитів. У разі невиплати кредиту, держава відшкодовує комерційним банкам обумовлену суму, і банк може кредитувати далі. У ЄС частку проблемних кредитів держава бере на себе», - розповідає Валерій Майборода, заступник керівника Німецько-Українського фонду.

Становлення банків розвитку в Європі, зокрема в Німеччині, почалося після Другої світової війни в рамках Європейської програми відновлення (European Recovery Program – ERP), яка фінансувалася за рахунок коштів «Плану Маршалла». Після реалізації програми її кошти були акумульовані в ERP-фонди, з яких донині банки розвитку Німеччини (KfW) та Австрії (AWS) фінансують інвестиційні проекти МСБ через банки-партнери.

«По суті, в Україні з ERP-фондами можна порівняти Німецько-Український фонд, з тією тільки різницею, що він був створений в рамках програми «Трансформ», яка фінансувалася Урядом ФРН і впроваджувалася з метою допомоги трансформаційних процесів в країнах з перехідною економікою», – розповідає Валерій Майборода, заступник керівника Німецько-Українського фонду.

Основними фінансовими інструментами банків розвитку є пільгові кредити, кредитні гарантії і програми участі в капіталі МСБ.

Пільгове кредитування є найбільш поширеним інструментом фінансової підтримки МСБ. Його застосування обумовлено тим, що банкам невигідно кредитувати клієнтів МСБ, оскільки витрати на обробку кредитної заявки банком дуже високі порівняно з можливими відсотками доходами. Для подолання такої невідповідності банки розвитку надають банкам-партнерам дешевий фінансовий ресурс, який забезпечує їм достатню прибутковість кредитних операцій з МСБ. При цьому, банки розвитку обмежують процентну ставку для кінцевого позичальника, також сприяючи прибуткової реалізації його інвестиційного проекту.

Зазвичай процент за такого пільгового кредитування невеликий. Приміром, KfW дає кредити від 1-2% до 8% строком на 10-20 років із фіксованою процентною ставкою. Ставка залежить від кредитного рейтингу підприємства. Частину коштів для фінансування програм і проектів KfW отримує з бюджету, другу частину банк вкладає власні кошти, залучені на ринках капіталу. В Україні KfW теж представлений і веде діяльність через Німецько-Український фонд.

Не всі підприємства можуть отримати гарантований пільговий кредит. Держава веде облік і вважає його «конкурентне» перевага. На рівні всього ЄС ведеться облік підприємців, які отримали таку підтримку. Вважається різниця у відсотках кредитування між пільговими і звичайним кредитом. Якщо підприємець отримав пільговий кредит і заощадив на відсотках близько 200 тис. євро, то більше він такий кредит отримати не зможе.

Таким чином, в Європі не хочуть давати більше конкурентних переваг одним і тим же підприємствам, а зробити так, щоб всі прийнятні бізнесмени мали рівний доступ до державної підтримки у вигляді пільгових кредитів.

Ще одним важливим інструментом фінансово-кредитної підтримки МСБ є кредитні гарантії. Використання цього інструменту обумовлено високою ризикованістю МСБ при одночасній відсутності в них необхідного рівня забезпечення. У випадках, коли інвестиційний кредит МСБ є пріоритетним для держави і перспективним, але при цьому у позичальника відсутній необхідний рівень забезпечення, банки розвитку можуть надати кредитну гарантію в розмірі від 50% до 80% від суми кредиту, розділивши таким чином розмір ризику з банком-партнером. У разі, якщо бізнесмен збанкрутує або затримує виплату більше ніж на 90 днів, держава відшкодовує банку від 50% до 80% кредиту.

Ще одним інструментом підтримки МСБ в Європі є вхід держави в капітал підприємства без права голосу. Таким чином поліпшується кредитний рейтинг підприємства за рахунок збільшення капіталу. «Банки, бачачи, що в складі акціонерів є держава й охочіше кредитують підприємство», - пояснює експерт. Якщо підприємство інноваційне та впроваджує нові технології, банк розвитку може давати безповоротні кредити.

Також європейські підприємці отримують підтримку від держави щодо виходу на зовнішні ринки. впроваджуючи різного роду програми. Як результат, малі підприємства Німеччини з річним оборотом від 10 до 50 млн євро активно представлені більш ніж на 20 світових ринках.

На сьогодні багато українських малих і середніх компаній активніше реєструють бізнес у різних країнах світу. Загалом через те, що іноземні замовники воліють мати договірні відносини саме з європейськими компаніями. Іноземців насторожує непередбачуваність правового поля України. До того ж багато країн надають істотні переваги в оподаткуванні. «В Європі держава, перш ніж взяти щось у підприємця – податки, наприклад, – спочатку намагається щось йому дати, надати підтримку», - каже Майборода. В Естонії немає податку на нерозподілений прибуток. Якщо прибуток реінвестується в розвиток бізнесу, компанія уникає сплати корпоративного податку. У США українські технологічні компанії переїжджають переважно за інвестиціями. Однак, якщо в Україні держава буде надавати суттєву підтримку в кредитуванні МСБ і надавати пільгові кредити, наші співвітчизники охочіше будуть розвивати бізнес в рідній країні.

 Джерело http://biz.nv.ua/ukr/finance/jak-msb-v-jevropi-znahodjat-investitsiji-i-finansuvannja-914654.html