До побачення, соціальний діалог, у 2020 році!

3 лип. 2017

В черговий раз, незважаючи на всі переконання і самообман, соціальний діалог в Україні не реалізується.

Такий висновок легко можна зробити розглянувши Основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки, проект Постанови яких нещодавно зареєстровано на веб-сайті ВРУ за № 6591.

Підтверджень цьому висновку є як мінімум три.

По-перше, визначення розмірів мінімальної заробітної плати. Основні напрями визначають серед основних завдань бюджетної політики держави наступні розміри мінімальної заробітної плати:

- з 1 січня 2018 р. у розмірі 3 723 гривні;

- з 1 січня 2019 р. у розмірі 4 173 гривні;

- з 1 січня 2020 р. у розмірі 4 425 гривень.

Вітаючи в цілому прагнення Уряду України підвищити розмір державної соціальної гарантії для громадян України, на жаль, відмічаємо, що визначення зазначених розмірів відбувалося Урядом самостійно, без застосування принципів і механізмів соціального діалогу, визначених у Законі України «Про соціальний діалог в Україні» та Генеральній Угоді про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні.

  Також, запропонований Урядом механізм визначення розмірів мінімальної заробітної плати суперечить чинному законодавству, яким чітко визначено порядок  встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати.

Так, ч.1 ст. 10 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що  «розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на національному рівні.» Наскільки нам відомо, жодних консультацій з цього приводу з соціальними партнерами не проводилося.

 

По-друге, встановлення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, яке також здійснюється всупереч положенням законодавства.

Так, запропоновано встановлення наступних розмірів посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

- з 1 січня 2018 р. у розмірі 1 762 гривні;

- з 1 січня 2019 р. у розмірі 1 921 гривня;

- з 1 січня 2020 р. у розмірі 2 073 гривні;

Ст. 14 Закону України «Про оплату праці» чітко визначає, що «Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.» Сьогодні звичайним механізмом визначення тарифної ставки робітника І розряду відбувається шляхом колективних переговорів і закріплюється у Генеральній Угоді (п. 2.4.) і є одним з ключових пунктів Угоди. Втім, за умови прийняття запропонованої Урядом Бюджетної резолюції, проводити колективні переговори з укладення нової Генеральної угоди немає сенсу, Уряд вже визначив розмір тарифної ставки робітника І розряду і вирішив всі спірні моменти розвитку темпів оплати праці, зокрема. у промисловості, шляхом розрубування «гордієвого вузлу».

По-третє, вражає категоричність суджень Уряду у визначенні розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Виявляється, що вже станом на червень 2017 р. Уряду відомі розміри вартісних величин, що складають основу прожиткового рівня, зокрема:

набор продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я ;

мінімальний набір непродовольчих товарів, необхідний для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості;

мінімальний набір послуг, необхідний для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (далі - набір послуг).

Ці вартісні величини передбачені Методикою визначення прожиткового мінімуму, затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України від 03.02.2017 № 178/147/31.

За пропозицією Уряду розмір прожиткового мінімуму виглядає таким чином:

 (гривень)

Категорія осіб

2018 рік

2019 рік

2020 рік

з 1 січня

з 1 липня

з 1 грудня

з 1 січня

з 1 липня

з 1 грудня

з 1 січня

з 1 липня

з 1 грудня

На одну особу

1 700

1 777

1 853

1 853

1 925

1 999

1 999

2 069

2 139

Для дітей віком до 6 років

1 492

1 559

1 626

1 626

1 689

1 754

1 754

1 815

1 877

Для дітей віком від 6 до 18 років

1 860

1 944

2 027

2 027

2 106

2 187

2 187

2 264

2 340

Для працездатних осіб

1 762

1 841

1 921

1 921

1 996

2 073

2 073

2 146

2 218

Для осіб, які втратили працездатність

1 373

1 435

1 497

1 497

1 555

1 615

1 615

1 672

1 728

 

Цікавим, зокрема, є сам механізм визначення розміру прожиткового мінімуму, передбачений п. 4 зазначеної Методики: «Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення розраховується, виходячи з наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг, схвалених експертною комісією з проведення науково-громадської експертизи цих наборів на принципах соціального партнерства…». Нажаль, і при визначенні розміру прожиткового рівня діалогу, а тим більше партнерства  з соціальними партнерами не відбувалося.

Виникає запитання: якщо бюджетна резолюція вже передбачила визначення практично всіх основних для бізнесу та населення України розміри соціальних гарантій на 3 роки, то, може, і соціальний діалог ми розпочнемо з 2020.? 



Теги: сщціальний діалог , мінімальна заробітна плата , бюджетна політика , соціальні гарантії , пільний представницький орган