Блог Наталі Петраківської - директора соціально-трудових відносин. Прозорість перевірки, або комплекс суцільних несподіванок.

4 серп. 2017

З моменту прийняття законодавчих змін, якими передбачено збільшення повноважень інспекторів праці, надання інспекційних повноважень органам місцевого самоврядування та запровадження захмарних штрафів, бізнес України почав жити в нових реаліях.
Популістські закони Уряду були прийняті з колосальною швидкістю, без обговорення з громадськістю та розрахунків можливих наслідків. І, хоча Уряд майже кожного дня безупинно продовжує говорити про позитивні результати таких змін, проте ніхто не замислюється, а як справи у підприємця? Постанова КМУ, відповідно до якої затверджено «горе-порядок» здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, набула чинності 16 травня. І, як ми вже говорили, інспектори почали «працювати» без належних документів для здійснення перевірок.
Не пройшло і двох місяців, як на сайті Держпраці все ж таки з’явилась інформація про інспекторів та затверджену форму посвідчення.
І, ось нарешті дійшла справа і до інших  документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів.  Якщо не зважати на певні технічні моменти, зауважень до форм актів, довідок, приписів та інших документів немає, а от Перелік вимог нормативно-правових актів, дотримання яких вивчається у ході інспекційних відвідувань/ невиїзних інспектувань/ аналізу стану дотримання законодавства про працю привернув до себе увагу.
Містить зазначений Перелік не багато – не мало, а майже 600 (!) позицій, по яким буде здійснюватись перевірка. І ніби й нічого страшного, адже це лише перелік номерів статей і пунктів якихось 11 законів та нормативно-правових актів. Та тут саме собою напрошується питання: "А чи всі інспектори праці, а також уповноважені представники органів місцевого самоврядування мають достатню професійну підготовку, чи володіють необхідними знаннями та компетенціями щоб отак, як кажуть, з закритими очима, сказати що саме є предметом перевірки, наприклад, відповідно до пункту 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, чи ч. 2 ст. 79 КЗпП?" Адже згаданий Перелік містить лише номер відповідної статті закону чи пункту нормативного акту без розкриття змісту цієї статті/ пункту. Та й чи багато власників підприємств зможуть перевірити (не маючи під рукою КЗпП чи ін. нормативного акту) чи правильно вказує інспектор предмет здійснюваної ним перевірки? Питань більше, ніж відповідей...
Більше того, не доведеться сподіватися роботодавцю, що він отримає розпорядчий документ, на підставі якого прийде з перевіркою інспектор. Адже, за дивним збігом обставин, єдиним документом, який дозволить перевіряючому здійснювати інспектування на об’єкті відвідування – це є службове посвідчення інспектора праці. Інформація зазначена у посвідченні не надасть суб’єкту господарювання можливості з’ясувати предмет перевірки, тому доведеться озброїтись КЗпП, Законами «Про оплату праці», «Про відпустки» та ін. нормативними актами і самому перевіряти чи не зловживає інспектор своїми повноваженнями, чи відповідає заявлений ним предмет перевірки відповідним положенням Переліку вимог.
Якщо говорити про Перелік вимог, то він мав би бути сформований в залежності від трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного. Не можна застосовувати одні й ті ж питання до підприємств на яких працює, наприклад, 2000 працівників та до суб’єктів мікро- і малого підприємництва, на яких працевлаштовано 2-10 осіб.  
І останнє. Хоча Постанова КМУ і не передбачає наявності у інспектора праці направлення на перевірку, проте Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який має вищу юридичну силу, надає право роботодавцеві не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки, якщо інспектор не надасть вам копію направлення на проведення  планового або позапланового заходу. Адже, саме цей документ може надати відносну гарантію роботодавцеві,  що інспектор не буде зловживати своїм службовим становищем, та діятиме в рамках закону.