Якими мають бути репрезентативність та соціальний діалог в Україні?

8 трав. 2018

Чи потрібно переглядати критерії репрезентативності сторони роботодавців для забезпечення їх участі на всіх рівнях соціального діалогу? Саме з цього питання свою позицію висловила Конфедерація роботодавців України у листі до Міністерства соціальної політики України.

Зокрема, Конфедерацією було акцентовано увагу на таких важливих проблемах у визначенні репрезентативності як подвійне членство в об’єднаннях організацій роботодавців, що призводить до викривленої реальної цифри їх репрезентативності на національному рівні та неврахування якісних показників таких організацій та їх об’єднань, а саме, наявності ознак юридичної особи: реального місцезнаходження організації, виконавчого органу, штатних працівників, відсутній сайт організації, рахунки в банку тощо.

Крім того, Конфедерація привернула увагу Міністерства до ще однієї гострої проблеми у веденні соціального діалогу – це формування та діяльність Спільного представницького органу сторони роботодавців (далі – СПО роботодавців).

На сьогоднішній день, діяльність СПО роботодавців передбачена двома законами: «Про колективні договори і угоди» та «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності». Проте ці два закони містять колізійні норми, що дає можливість деяким суб’єктам сторін зловживати цим.

З огляду на це, вже давно назрів час виправити невідповідності, та привести Закон «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» у відповідність до Закону України «Про колективні договори і угоди» як базового закону у сфері колективно-договірних відносин.

Як було відмічено, останні декілька років соціальний діалог в Україні почав більше регулюватись Генеральною угодою, а не Законом «Про соціальний діалог в Україні», в результаті чого соціальний діалог фактично звівся до колективно-договірних відносин, що унеможливлює участь інших суб’єктів громадянського суспільства в соціальному діалозі, не дозволяє залучити їх до вироблення важливих для держави рішень. Зазначена практика не відповідає чинному законодавству та протирічить європейському досвіду ведення соціального діалогу, який чітко розділяє колективно-договірні відносини і соціальний діалог.

І останнє, на що Конфедерація звернула увагу, - це на відсутність реального діючого майданчику, органу для узгодження важливих рішень в Україні. В результаті цього формально в Україні діє орган – НТСЕР, який виконує виключно консультативну роль в соціальному діалозі. Крім того, неефективно працює механізм ротації Голови НТСЕР, до її роботи не залучається громадськість тощо. З огляду на це, Конфедерацією запропоновано вивчити та перейняти досвід та практику діяльності Європейського соціально-економічного комітету та спробувати реформувати НТСЕР у відповідності до позитивного європейського досвіду.




Теги: думка роботодавців , конфедерація роботодавців України , Генеральна угода , колективно-договірні відносини , об'єднання роботодавців , соціальний діалог , НТСЕР