Оприлюднені результати трьох досліджень з проблем трудової міграції в Україні

18 груд. 2008

Представники Конфедерації роботодавців України взяли участь у круглому столі «Українська трудова міграція: реалії, виклики та відповіді», який був організований Фондом «Open Ukraine» і відбувся в києві 16 грудня 2008 року.
 
У дискусії взяли участь понад 70 учасників з України, Іспанії, Бельгії, Росії та Португалії, серед яких - представники державних і незалежних інституцій, міжнародних організацій, бізнесу та ЗМІ, авторитетні експерти та дослідники проблем міграції. Учасники обговорили результати досліджень з проблем трудової міграції в Україні та закордонний досвід формування сучасної міграційної політики.
 
Круглий стіл відкрив Арсеній Яценюк, Засновник Фонду "Open Ukraine", Голова Верховної Ради VI скликання (2007-2008 р.р.) та народний депутат України, який наголосив, що наслідки української трудової міграції є як позитивними, так і негативними. Серед позитивних пан Яценюк відзначив сприяння формуванню середнього класу в Україні та суттєві надходження до бюджету України. Негативними явищами в Україні, на думку Арсенія Яценюка, є відтік кращого трудового потенціалу та розпад сімей мігрантів. «Дані дослідження, які підтримав Фонд, допоможуть сформувати відповідальну міграційну політику та посилити соціальний захист мігрантів.»
 
Під час круглого столу були оприлюднені результати трьох досліджень з проблем трудової міграції в Україні, які здійснювались за підтримки фонду протягом 2008 року.
 
Зокрема, Елла Лібанова, Директор Українського центру соціальних реформ, оприлюднила результати дослідження «Зовнішня трудова міграція населення України», виконаного  Держкомстатом, Українським центром соціальних реформ, за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, Представництва Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
 
Під час цього дослідження було опитано понад 48 тис. осіб працездатного віку - представників 22 тис. домогосподарств  усіх  регіонів країни; оцінено масштаби, поширеність та географічну спрямованість потоків зовнішніх трудових міграцій, їхній соціально-демографічний склад, види діяльності, частоту, тривалість поїздок мігрантів тощо.
 
Дослідження виявило, що близько половини (48,4%) від загальної кількості заробітчан перебували у Російській Федерації, та майже  стільки ж - у країнах Європейського Союзу, переважно в Італії (13,4 %), Чехії (12,8%), Польщі (7,4%), Іспанії (3,9%) та Португалії (3 %).
 
Основною причиною виїзду за кордон 6 із 10 мігрантів назвали низький рівень оплати за відповідну роботу в Україні. Згідно результатів обстеження, кількість громадян, які впродовж останніх трьох з половиною років, хоча б один раз виїздили за кордон з метою працевлаштування, склала майже 1,5 млн. або  5,1 %  населення працездатного віку.
 
Основні результати дослідження узгоджуються з відповідною інформацією  альтернативних джерел: опитуваннями голів сільських, селищних рад, самооцінкою населення, а також офіційними даними Євростату щодо кількості українських мігрантів у країнах Євросоюзу й оприлюдненими даними країн, що є основними реципієнтами   робочої сили,  походженням з України (РФ, Італія, Чехія та інші). 
 
Ігор Бураковський, Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, оголосив результати дослідницького проекту «Ринок праці в України: міграційні виклики». Цей проект мав на меті вивчити ринок праці України.
 
Як показали результати, в Україні можна виділити два типи територій - з великим та малим тиском на ринок праці. До першого типу відносяться переважно західні області, які характеризуються поганою економічною ситуацією та обмеженими можливостями знайти гідне місце роботи, але й незначними демографічними проблемами, швидким відтворюванням населення, а тому зростанням в майбутньому пропозиції праці. До другого типу відносяться східні області, де спостерігається краща економічна ситуація, в переважній більшості через розвинену промисловість, але низький рівень відтворювання населення та висока щільність розселення.
 
Нерівномірність розвитку регіонів стимулює міграцію. Однак існує кілька факторів, які обмежують внутрішню міграцію. По-перше, це висока вартість житла та проживання на новому місці. По-друге, проблема недостатності професійних знань, щоб працевлаштуватися на новому місці. По-третє, більша фінансова привабливість еміграції за кордон на фоні зближення ситуації на ринку праці в сусідніх областях. Відповідно, в країні спостерігається значне зростання зовнішньої міграції, особливо працездатного населення, що означає подальше погіршення ситуації на ринку праці та демографічної ситуації.
 
Дослідження також виявило потенційну загрозу виникнення значної нестачі пропозиції праці, в першу чергу жінок через старіння та низький рівень економічної активності. Зниження чисельності економічно активного чоловічого населення очікується менш болісним для економіки через більш поступовий перехід до пенсійного віку та вищу економічну активність.
 
Наголошувалось, що у ситуації майбутньої нестачі людських ресурсів все більшої актуальності набуває адекватна міграційна політика та політика на ринку праці.
Артем Мирошниченко, Директор центру «Соціальні індикатори», представив результати дослідження потреб українських трудових мігрантів, яке було ініційовано фондом «Open Ukraine», та проведено в період з 1 по 28 листопада 2008 р.
 
Перед дослідниками стояла задача з'ясувати потреби як потенційних трудових мігрантів з України, так і тих, хто вже має досвід закордонного заробітчанства. Для реалізації задачі було вирішено використати метод фокусованих групових дискусій (ФГД). Всього було проведено 6 ФГД в трьох обласних центрах, містах: Харків, Ужгород та Тернопіль.  В досліджені взяли участь 50 респондентів у віці від 18 до 63 років.
 
Були з'ясовані основні рушійні фактори, що змушують людину прийняти рішення про трудову міграцію. Вони виявилися спільними для трудових мігрантів та потенційних трудових мігрантів  і зумовлені дією факторів трьох видів, що часто поєднуються:
  • Матеріальними проблемами і складністю їх розв'язання в Україні;
  • Прикладом заробітчанства інших людей, особливо знайомих і родичів;
  • Дискомфортом від загальної нестабільності в країні, поширеності корупційних практик, відсутності можливостей для розвитку та самореалізації, незахищеності від зловживань з боку владних структур.
 
До найголовніших потреб трудових мігрантів респонденти відносять потребу у правовому захисті; у вивченні мови країни перебування, особливостей трудового і міграційного законодавства; потребу у безпечному та доступному переведенні коштів з-закордону в Україну.
 
Окремо виділено потреби у  програмах психологічної підтримки та адаптації та програмах охорони здоров'я: переважна більшість учасників дослідження вказують на великий психологічний стрес, пов'язаний із адаптацією до життя та роботи в країні перебування, роботи з ненормованим робочим днем, або на шкідливих підприємствах, в складних санітарних умовах.
 
Серед причин повернення в Україну респонденти найчастіше називають:
  • погіршення стану здоров'я мігранта або його рідних;
  • наближення пенсійного віку, відчуття виконання власного „обов'язку" щодо забезпечення родини;
  • повернення молоді для завершення навчання.
Серед основних виявлених потреба мігрантів, що повернулися на батьківщину, - необхідність знаходження роботи та повторна адаптація.
 


За матеріалами Фонду «Open Ukraine»