Олексій Мірошниченко: пенсійну реформу необхідно розглядати комплексно з урахуванням всіх важливих чинників і визначенням етапів її впровадження

16 лют. 2011

16 лютого у Верховній Раді пройшли парламентські слухання на тему: “Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення”. У сесійній залі були присутні Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, представники уряду, депутатського корпусу, роботодавців, профспілок та експерти.

Виступаючи перед учасниками заходу Перший заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко висловив очікування роботодавців від пенсійної реформи – “Ми очікуємо, що пенсійна реформа, принаймні не збільшить навантаження зі страхових внесків, більш того, навпаки, – зменшить його. Також роботодавці очікують, що накопичувальна система недержавного пенсійного забезпечення стане довгим і недорогим інвестиційним ресурсом. Ми очікуємо, що прийде час, коли держава не буде за рахунок дотацій на соціальну сферу зменшувати інноваційні і інвестиційні програми”.

Він підкреслив, що  основою пенсійної реформи має бути два основних кодекси: Податковий і Трудовий. Саме Трудовим кодексом, на думку бізнесу, повинні передбачатися дві основні складові пенсійної реформи: реформування системи оплати праці та легалізація тіньової зайнятості.

Олексій Мірошниченко назвав основні причини, які спонукають  120 000 керівників підприємств встановлювати своїм працівникам мінімальну оплату праці і не укладати з ними трудові договори. Серед таких причин – корупція, неповернення ПДВ, посилення адміністративного тиску митних органів, призупинення процесу дерегуляції, організація процедури держзакупівель та дорогі кредитні ресурси.

Переходячи безпосередньо до розгляду законопроекту про пенсійну реформу, Олексій Мірошниченко відзначив наступне – “ На жаль, роботодавці так і не змогли отримати зрозумілого економічного обґрунтування цього законопроекту, як і наслідків щодо збільшення  пенсійного віку. Скоріше за все – це спонтанна реакція солідарної системи на проблеми сьогодення, так як розрахунки показують, якщо ми, збільшивши пенсійний вік, дійсно трохи зменшимо дефіцит сьогодні, то через 7-10 років ми знову станемо перед проблемою збільшення ще раз пенсійного віку. Пенсійну реформу не можливо розглядати як «косметику» солідарної системи. Це повинен бути комплексний документ, що торкається солідарної, накопичувальної системи та недержавного пенсійного забезпечення. І треба теж чесно визнати, якщо не запрацювало недержавне пенсійне забезпечення,  то чому розробники законопроекту впевнені і переконують суспільство, що запрацює накопичувальна система. У нас що змінився фондовий ринок, покращилась інвестиційна привабливість, змінилось законодавство чи зменшилась інфляція? Функціонування накопичувальної системи видається сумнівним через нерозвиненість фондового рику, високої вартості управління пенсійними активами, зростаючий рівень інфляції, чітко визначені законодавством джерела інвестування, які не передбачають відповідної доходності. Через наявність цих умов та чинників ставиться під сумнів і реалізація основного завдання цієї системи – збір, інвестування та зберігання купівельної спроможності пенсійних активів, які призначені для виплати пенсій через 10, 15, а то і 20 років. До того ж розроблений законопроект поглиблює проблему непомірного навантаження на роботодавців, пов’язаних з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у шкідливих та важких умовах праці (список №1 і №2). Сторона роботодавців неодноразово, піднімала питання скасування навантаження по цих пенсіях на них. Для багатьох підприємств вона є ярмом, яке стримує зростання заробітної плати, спричиняє її заборгованість та негативно впливає на економічну діяльність. Критичний стан багатьох підприємств, які здійснюють відшкодування пільгових пенсій за Списками №1 і №2 потребує термінового втручання. Адже подекуди витрати підприємств на пільгові пенсії вже перевищують їх фонди оплати праці. Щорічно не менше 3,0 мільярдів гривень роботодавці сплачують компенсацію Пенсійному фонду за списком №1 і №2.”

Олексій Мірошниченко також акцентував увагу на тому, що існуючий законопроект пенсійної реформи закладе конфлікт поколінь в Україні, коли необхідно буде виділяти квоти на робочі місця для молоді. При цьому представник роботодавців наголосив – “ Не треба чекати дива щодо збільшення робочих місць. Сучасні технології навпаки спрямовані на їх скорочення. І тут повинна бути окрема державна програма для створення і збереження робочих місць для людей після 45 років. Можливо потрібні і економічні преференції для роботодавців, так як продуктивність праці людей старшого покоління зменшується. Також необхідно терміново узгодити вирішення цієї проблеми із законодавчим забезпеченням першого робочого місця для молоді. І одним квотуванням робочих місць для молоді це не вирішиться. Потрібен комплекс заходів щодо збалансування робочих місць як для людей після 50 років, так і для першого робочого місця молодої людини.”

Завершуючи свій виступ він наголосив на необхідності проведення пенсійної реформи. Але, при цьому зазначив, що пенсійну реформу необхідно розглядати комплексно з урахуванням всіх важливих її чинників і визначенням етапів її впровадження. Олексій Мірошниченко додав, що роботодавці цілком готові до участі в такій роботі.