Легалізація трудових відносин – запорука рівних умов для конкуренції товаровиробників

30 серп. 2011

Завершується робота над законопроектами по легалізації зарплати, в рамках якої було напрацьовано 3 документи: 1)  «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності і самозайнятих осіб, які використовують найману працю»; 2)«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю)»; 3)«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)».

Слід відмітити, що станом на початок вересня два із трьох законопроектів (1 та 2) були в цілому узгоджені, при цьому їх редакція була суттєво змінена у порівнянні із першим варіантом урядової сторони. Були вилучені майже всі норми, які не стосуються нелегальної праці (незареєстрованих трудових відносин).

Також вдалось уникнути появи таких невиправданих санкцій як:

-         за невиплату заробітної плати найманим працівникам у першочерговому порядку – у розмірі 10 % місячного ФОП;

-         за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, та інших виплат найманим працівникам передбачених законодавством про працю – у розмірі 10% від суми нарахованої та невиплаченої зарплати, пізніше авторипропонували від 2-х до 3-х мінімальних заробітних плат за кожного працівника!!.

-         за інші порушення вимог законодавства про працю – у розмірі до 1700 грн.

-         збільшення штрафів за порушення чи невиконання умов колективного договору у півтора раза.

За наполяганням представників Сторони роботодавців були також суттєво, у порівнянні із запропонованими Урядом, зменшені максимальні (з 34000 і 25500 грн. до 17000 і 8500 грн. відповідно), а у статті 175 ККУ залишені діючі, розміри штрафних санкцій за грубі порушення трудового законодавства в Адміністративному та Кримінальному кодексах. Вдалось запобігти запровадження необмежених повноважень інспекції праці та підвищення відповідальності за незначні, так звані «інші», порушення. Із статті 172 ККУ вилучено поняття інші порушення.

Обидва законопроекти також передбачають відповідальність працівників або у вигляді адмінштрафу за участь у нелегальних трудових відносинах (до 340 грн.), або стягнення частини фінансової санкції (до 50%) в регресному порядку з винної посадової особи роботодавця.

Таким чином, за результатами опрацювання двох законопроектів представникам Сторони роботодавців вдалось забезпечити їх максимальне наближення до мети – запровадження системи відповідальності за участь у нелегальних трудових відносинах. При цьому вдалось не допустити безпідставного посилення тиску на легально працюючих законослухняних роботодавців.

У процесі опрацювання законопроекту щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій її забезпечення (3) було прийняте рішення про інтегрування його норм у зміни до Трудового кодексу, якщо ці зміни будуть здійснені раніше. Зауважимо, що цей законопроект є найбільш суперечливим оскільки містить як позитивні норми, так і норми не підтримані роботодавцями.

Так до неприйнятних змін відносяться:

-         запровадження поточного інформування Пенсійного фонду про прийнятих на роботу працівників (ст..24, 24-1 КЗпПУ), а також норми ст.6 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження інформування ПФУ у спосіб прийнятний для роботодавця;

-         норми щодо встановлення державою гарантованої заробітної плати (ст..3-2, ст..8 ЗУ «Про оплату праці»);

-         примусове за рішенням Уряду поширення дії норм галузевих угод на суб’єктів, які не входять в сферу впливу підписантів цих угод (ст.. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди»);

-         норми щодо подання звітності до Пенсійного фонду за період до 01.01.2011р. (частина 5 Прикінцевих положень «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Не вдалось досягти підтримки урядовою стороною норм щодо вилучення тарифної системи, як основи організації оплати праці. Сторона роботодавців наполягала на визначенні тарифної системи як однієї з можливих систем (ст.96 КЗпПУ та ст.6 ЗУ «Про оплату праці»).

До позитивних змін можна віднести:

-         зміну поняття мінімальна заробітна плата та включення до неї всіх видів оплати праці, крім тих які носять разовий характер або компенсують шкідливі та важкі умови праці (ст.95 КЗпПУ, ст.3 ЗУ «Про оплату праці»);

-         запровадження експертно-апеляційної ради як органу для оскарження дій інспекторів праці (ст.259-1 КЗпПУ);

-         більш чітко виписані норми щодо процедури визначення мінімальної заробітної  плати (ст..9, 10 ЗУ «Про оплату праці»);

-         обмеження органів, які здійснюють контроль за оплатою праці (Держпраці та ДПА, ст. 35 ЗУ «Про оплату праці») (на різних етапах пропонувалось до п’яти контролюючих органів).

Зважаючи на все це, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо мінімальних розмірів оплати праціта гарантій їх забезпечення)» потребує додаткових консультацій з метою виключення або трансформації норм, які створюють несприятливі умови для роботодавців.

Додатки