..

 

Створення Платформи громадянського суспільства: у пошуках консенсусу

21 квіт. 2014

18 квітня 2014 року у Києві відбувся експертний круглий стіл «Моделі участі громадськості в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», на якому обговорювали створення Платформи громадянського суспільства (далі - Платформа), передбаченої статтями 469 та 470 Угоди про асоціацію. Сподіваючись на швидке завершення процесу підписання Угоди про асоціацію, громадянське суспільство України взяло на себе ініціативу розпочати роботу з формування Платформи, а саме вироблення такої концепції та порядку денного, завдяки яким відбувався б ефективний і компетентний діалог між ЄС та якнайширшим колом організацій громадянського суспільства (ГС) України. Важливим є те, що вперше за історію ЄС в рамках асоціації з країною, яка не є членом ЄС, буде створено орган для ексклюзивного спілкування громадянського суспільства окремої країни та Європейського Союзу, тому цей унікальний шанс має бути належним чином використаний.

Зважаючи на різноманітність попередніх напрацювань, представники ключових груп інтересів громадянського суспільства взяли за мету досягти консенсусу щодо бачення Платформи. Попередньо, Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (далі - Нацплатформа), яка протягом останніх п’яти років легітимно представляла найрізноманітніші групи інтересів українського ГС у відносинах з ЄС, запропонувала відштовхуватись від власного відпрацьованого регламенту, чіткої структури робочих груп, репрезентативності та експертного потенціалу, щоб представити громадянське суспільство у ЄС у всій його різноманітності. З іншої сторони, Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР), що об’єднала представників профспілок та роботодавців у діалозі з урядом, запропонувала сформувати українську сторону Платформи відповідно до тристоронньої структури європейської сторони - Європейського економічного та соціального комітету (ЄЕСК) - щоб створити ефективний інструмент для консультування уряду України та інституцій ЄС громадянським суспільством.

Попри переваги та недоліки кожного з проектів, сторони зійшлися на ряді консенсусних позицій щодо Платформи. Так, за словами Національного координатора Нацплатформи Олександра Сушка, сліпе копіювання структур ЄС в Україні не є доцільним, оскільки історичні та соціальні умови України та ЄС є різними. Зокрема, Євромайдан підкреслив сильні позиції громадянського суспільства, що слід враховувати у створенні Платформи. Тим не менше, кожна з сторін переговорного процесу має поступитися монопольним правом формувати Платформу, а також відмовитись від жорсткого квотування. Натомість, структура Платформи має відповідати змісту Угоди про асоціацію, а також тематично узгоджуватись із роботою Ради асоціації й її комітетів За словами Роберта Хорольського, експерта з міжнародного права, Угода про асоціацію передбачає ряд функцій для Платформи: інформування про виконання Угоди, обмін думками між українською та європейською стороною та надання рекомендацій Раді асоціації в процесі виконання Угоди. Усіх учасників Платформи незалежно від афіліації має об’єднувати ціль виконання Угоди про асоціацію. 

Учасники експертного круглого столу визначили ряд викликів у роботі над створенням Платформи. Так, представник Федерації роботодавців України Родіон Колишко закликав учасників зосередитись на конкретних результатах роботи Платформи, що також має знайти відображення у структурі керівних органів Платформи. До зауважень Р. Колишка приєднався Олександр Шубін, Секретар НТСЕР, який ще раз підкреслив, що необхідно створити ефективну інституцію, яка б виступала компетентною стороною не тільки у діалозі з інституціями ЄС, але й з урядом України, даючи конкретні узгоджені рекомендації. Дипломат та юрист Вадим Трюхан додав, що Платформа має здійснювати тиск та реальний вплив на владу, а для цього мусить отримати чітку юридично вивірену структуру. Оскільки Угода про асоціацію дає українській стороні повну свободу визначати кількість та спеціалізацію представників від України, виникає цілий ряд запитань щодо принципу створення робочих груп у рамках Платформи, а також дотримання демократії та справедливого представництва. Нарешті, Платформа має бути незалежною від уряду та суверенною, що потребує механізмів внутрішнього контролю.   

Запрошені експерти від європейської сторони (ЄЕСК) поділились своїм баченням Платформи під час експертного круглого столу. Опираючись на досвід Естонії, член ЄЕСК Малл Хеллам наголосила на необхідності забезпечити пропорційність, ротаційність, соціальну репрезентативність Платформи, а також тверезо оцінювати можливості для фінансування органу. Втім, на її думку, провідним завданням для української частини Платформи є забезпечення ефективної комунікації Платформи всередині країни та створення таких умови, щоб думки українців були якнайширше враховані. Олівє Ведрін, радник Президента ЄЕСК, підкреслив, що Платформа має поставити у пріоритети демократію, права людини та широкий консенсус, таким чином ставши провідником ідей Євромайдану в імплементацї Угоди про асоціацію.  

Для опрацювання результатів експертного круглого столу було створено Робочу групу, до якої ввійшли представники Нацплатформи, НТСЕР, Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України та інші експерти: Олів'є Сушко (Нацплатформа), Родіон Колишко (ФРУ), Ростислав Дзундза (ГО «Бюро соціальних та політичних розробок»), Василь Анреєв (ФПСУ), Дмитро Шульга (Міжнародний фонд «Відродження»), Родіон Хорольський (Юридична фірма «ОМП»). На правах радників до Робочої групи приєднались Олександр Шубін (НТСЕР) та Олівє Ведрін (ЄЕСК).     Робоча група опрацьовуватиме концепцію та порядок денний Платформи, покладаючись на висновки експертного круглого столу. Для отримання пропозицій робочій групі від громадськості створено електронну адресу робочої групи: csp_agenda@googlegroups.com.