Новий тренд на ринку праці: роботодавці побоюються наймати хлопців до 22 років, тому що є ризик швидкого звільнення

Ринок праці відчув різкий відтік молодих кадрів після зміни правил перетину кордону для чоловіків віком від 18 до 22 років в серпні 2025 року. Про це йдеться в дослідженні платформи з пошуку роботи robota.ua. І саме за останній місяць 38% компаній відчули значне зростання кількості звільнень серед молодих працівників. Які ще можуть бути наслідки – Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, розповів в ефірі «Суспільного».

Як можемо зараз загалом оцінити дану тенденцію з відтоком молодих кадрів?

Тенденція точно не покращилась. На жаль, у нас немає ніякої точної інформації. Ті дані, які наводять польські чи німецькі служби більше говорять про перетин кордону. Я думаю, що рано чи пізно стане відома реальна цифра.

Перебування українців за кордоном має певні візові обмеження. Зі 180 днів можна знаходитися в країнах Шенгенської зони 90 днів, після цього необхідно повернутись в Україну. Тоді ми отримаємо більш точну інформацію.

Є момент такий, який особисто мене насторожує. Дані про кількість українських юнаків озвучують організації у Німеччині. Україна не має спільного кордону з Німеччиною. Тому ми бачимо, що ті, хто виїжджає через Польщу, Молдову чи Словаччину в Європейський Союз, вони їдуть значно далі. Згодом ми побачимо, як це вплинуло на ринок праці. Звичайно, це негативний вплив. Бізнес вже три місяці про це говорить. Була певна надія на молодь непризивного віку – хлопці до 25 років могли спокійно працювати. В них вкладали інвестиції, їх вчили, вони подавали надії. І тут вийшов документ, який дозволив виїзд. Зараз ми бачимо нову тенденцію: бізнес не може повною мірою розраховувати на хлопців до 25 років, тому що вони можуть у будь-який момент звільнитись і поїхати з України.

Що зараз у цій ситуації робити роботодавцям? Потрібні якісь спеціальні програми? Наприклад, податкові пільги, цільові програми стажування?

Пільги діють всередині країни, і вони не впливають на рішення про виїзд. Рішення виїхати має зовсім іншу природу. Це безпековий фактор, це рекомендації батьків, друзів. «Давай поїдемо, подивимось» і таке інше.

Потрібно поясняти молоді про те, що їх чекає закордоном. Чи знайдете ви роботу, чи знаєте ви мову, ким ви там себе бачите, який рівень життя, яка вартість життя, з ким ви будете спілкуватися. Тобто чи це те середовище, де дійсно хочете бути. От про це треба говорити. Обмеження в 90 днів дає можливість переглянути своє рішення і повернутись. Але це повинна бути загальнонаціональна роз’яснювальна програма, яка показує ситуацію на конкретних прикладах. От приїхав хлопець, і йому закордоном не сподобалось з таких-то причин. І щоб був заклик: не виїжджайте, давайте працювати вдома, Україна йде до перемоги, будемо відновлювати, всі матимуть роботу.

Пане Олексію, а якими можуть бути наслідки загалом для ринку праці зараз в Україні і для економіки загалом у зв'язку з відтоком молодих кадрів з низки сфер?

Суттєвих змін не буде, кардинально ситуація не зміниться, тому що вона і так складна. Потрібне максимальне залучення всіх, хто міг би працювати – це, мабуть, єдиний вихід з ситуації, в якій знаходиться ринок праці.

« Відео