Зайнятість - головне завдання країни

29 квіт. 2016

Олег Шевчук, Президент Конфедерації роботодавців України

Завжди є люди, які ідеально розбираються в політиці, спорті та національній безпеці.

Однак останнім часом таких фахівців розвелося ще більше. Деякі з них проводять тренінги про успішність, інші йдуть у владу, треті збирають пляшки.

Мене завжди зворушували публічні виступи політиків різного рівня про необхідність боротьби з корупцією, проведення найрадикальніших реформ, залучення інвестицій та створення робочих місць. Здавалося б, усі все розуміють, однак з кожним роком ситуація дедалі погіршується.

Ось вам трохи голої, вбивчої статистики:

• Загальний борг держави - 92% ВВП.

• Падіння ВВП - 15,8% у 2015 році.

• Падіння пром. виробництва - 16,6% в 2015 р.

• Зростання індексу споживчих цін - 51,9% в 2015 р.

• Падіння експорту товарів 31,8% в 2015 р

• Середня вартість кредитування - 22%.

• Борг держави перед бізнесом (ПДВ, податок на прибуток) - 80 млрд. грн.

• Безробіття - 2 млн. чоловік (понад 10% працездатного населення).

Ви говорите про створення сприятливого інвестиційного клімату?

• Індекс простоти ведення бізнесу - 83 місце з 189 країн.

• Індекс захисту прав власності - 86 місце з 97.

• Індекс верховенства права - 163 місце з 212.

• Рівень розвитку електронного уряду - 87 місце з 193.

• Індекс сприйняття корупції - 142 місце з 174.

Вас цікавлять високі стандарти соціального захисту населення? А хто-небудь замислювався над останніми соціально-демографічними показниками України? Уже сьогодні один працюючий змушений годувати 1,5 непрацюючих. За прогнозом демографів, вже до 2025 року такий перерозподіл зміниться і один працюючий буде годувати 2-2,5 непрацюючих пенсіонерів і дитину. Про який соціальний захист і про яку економічну незалежність країни в таких умовах може йти мова?

Кожен новий прем'єр-міністр починає свою роботу з обговорення теми податкової реформи і підвищення соціальних стандартів в країні. Тобто фактично йдеться про розподіл ресурсів, а не про їх творення. А тим часом в країні відбувається відтік капіталу і зростання безробіття. Протягом 2015 року в Україні відбулося скорочення 500 тисяч робочих місць. Розрахункова вартість інвестицій в 1 робоче місце в не промисловій сфері становить близько 16 тис. дол. (у важкій і хімічній промисловості - до 50 тис). На одне робоче місце сьогодні претендує 18-20 бажаючих. При цьому більшість вакансій - низької кваліфікації.

І чим далі - тим гірше. Влада повинна зупинитися, розірвати це замкнене коло корупції та непрофесіоналізму. Спочатку - інвестиції і робочі місця, і тільки потім - перерозподіл суспільних благ. До того ж історія показує, що саме в період жорстокої економічної та політичної кризи, ставка на цілісну стратегію зайнятості та створення робочих місць, рятували не одну країну і не один режим.

Джерело: Новое время