Конфедерація сформувала перелік законодавчих норм щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, які потрібно вдосконалити

Конфедерація роботодавців України сформувала перелік законодавчих норм щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, які потрібно вдосконалити. Перелік було представлено під час презентації проекту посібника для роботодавців «Працевлаштування осіб з інвалідністю».

За словами Олени Степаненко, експерта Конфедерації роботодавців України, врегулювання потребують питання випробувального терміну та стажування осіб з інвалідністю. «Це питання наразі регулюється ч. 3 ст. 26 Кодексу законів про працю, в якій зазначено, що для осіб з інвалідністю при прийнятті на роботу може встановлюватись випробувальний термін за виключенням осіб з інвалідністю, які були направлені на роботу за рекомендацією МСЕК. На практиці ця норма не працює, тому що МСЕК не дає направлення на роботу», – розповіла Олена Степаненко. Конфедерація роботодавців України внесла пропозицію виключити цю норму з Кодексу.

В законодавстві взагалі неврегульоване питання стажування, такого терміну у Кодексі законів про працю немає. «Є стажування, яке передбачено для зареєстрованих як безробітних осіб з інвалідністю, а питання щодо непрацюючих і незареєстрованих людей з інвалідністю, то законодавство не дає відповіді. Для роботодавця також важливо, щоб стажування проходило на робочому місці, під наглядом керівника стажування, а не на якихось сторонніх курсах», – зазначила Олена Степаненко.

Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко вважає доцільним переглянути норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю в залежності від розміру заробітної плати, яка виплачується людям з інвалідністю. «Якщо така людина працевлаштована і отримує заробітну плату, вищу, ніж умовно середню, то можливо потрібно зменшити вимогу щодо норми працевлаштування осіб з інвалідністю», – сказав Олексій Мірошниченко. Це дозволить уникнути такого явища, як «оренди трудових книжок».

Крім того, необхідно вирівняти підходи до підприємств різних форм власності – це дозволить збільшити кількість робочих місць для осіб з інвалідністю «Всю відповідальність за працевлаштування людей з інвалідністю несе приватний сектор, а публічний сектор звільнений від зобов‘язання виконувати норматив з працевлаштування і необхідності сплачувати адміністративно-господарські санкції лише через те, що вони фінансуються з держбюджету. Потрібно, щоб всі формі власності були рівні», – наголосив президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Також президент Конфедерації роботодавців України звернув увагу на нормативні акти, що з‘явились за час роботи над посібником. «Постанова Кабінету Міністрів України №553 від 2 червня 2023 року, яка не зовсім покращує працевлаштування людей з інвалідністю. Постанова Уряду №70 від 27 січня 2023 року розширює співпрацю Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю і Державної служби з питань праці, та ускладнює бюрократичні процедури. Законопроект 5344-д точно не спрощує працевлаштування людей з інвалідністю. Цей документ посилює бюрократичний тиск на бізнес, не розширює перелік роботодавців, які повинні брати участь у програмах працевлаштування людей з інвалідністю. До цього законопроекту є багато зауважень», – зазначив Олексій Мірошниченко.

Серед вад законопроекту 5344-д Вікторія Назаренко, генеральний секретар Національної Асамблеї людей з інвалідністю фактичну назвала ліквідацію гарантій осіб з інвалідністю. «Законопроект передбачає, що додаткові гарантії для осіб з інвалідністю визначаються трудовим або колективним договором, а не на законодавчому рівні», – розповіла вона.

Олексій Мірошниченко звернув увагу на перспективу працевлаштування осіб з ментальними вадами. «Працевлаштувати особу з інтелектуальними порушеннями набагато складніше. Потрібно було б в оцінці виконання нормативу зараховувати працевлаштування особи з ментальними розладами у кратному розмірі», – відзначив Олексій Мірошниченко.

Олена Кульчицька, радниця Міністра соціальної політики, зазначила, що потрібно врахувати питання створення психологічного комфорту і сприятливого психологічного клімату в колективі. «Навіть ті ветерани, які не матимуть зовнішніх ознак – не буде операцій чи вад опорно-рухового апарату – вони можуть мати наслідки акубаротравми (контузії), які доволі часто проявляються різними психологічними реакціями. Це потрібно враховувати в колективі, в якому не зіштовхувались з такими людьми раніше», – відзначила вона.

Тетяна Кривко, перший заступником голови Українського товариства глухих звернула увагу на необґрунтовані обмеження професійної діяльності осіб з інвалідністю. «Люди з вадами слуху фізично здорові і не потребують якихось умов за винятком забезпечення комунікацій. По діючому законодавству роботодавцю потрібно враховувати рекомендації до акту огляду МСЕК, яка готує індивідуальні програми реабілітації. Ці довідки не відображають реальні можливості особи з інвалідністю та стану її здоров‘я. Іноді виникають проблеми у осіб зі зниженим слухом. Наприклад, у довідці МСЕК написано, що людина тотально глуха і їй заборонено працювати у шумних приміщеннях. Шум не заважає людині, але це вже є перешкодою для працевлаштування. МОЗ вже анонсувало реформу МСЕК. В певних випадках людям з вадами слуху заборонено працювати автослюсарем, проте є моменти, коли людина може виконувати певний обсяг робіт за своєю професією. Сподіваюсь, що з часом такі норми будуть переглянуті», – розповіла Тетяна Кривко.