..

 

МОП: слід діяти рішуче та скоординовано задля зменшення побоювань і невизначеності, що стримує приватні інвестиції, щоб приватний сектор міг перезапустити головний двигун глобального створення робочих місць

24 січ. 2012

ЖЕНЕВА (Новини МОП) – Світ стоїть перед «невідкладною проблемою» створення у наступному десятиріччі 600 млн. продуктивних робочих місць з метою забезпечення сталого розвитку та підтримання соціальної згуртованості, зазначається у щорічній доповіді Міжнародної організації праці (МОП) з питань глобальної зайнятості.

«Зараз, коли на глобальних ринках праці вже три роки зберігаються критичні умови, та враховуючи перспективу подальшого погіршення економічної активності, рівень глобального безробіття виражається цифрою 200 млн. чол.», – зазначає МОП у своїй щорічній доповіді під назвою «Глобальні тенденції зайнятості – 2012: запобігти глибшій кризі робочих місць». Крім того, у доповіді говориться, що за наступне десятиріччя необхідно буде створити ще понад 400 млн. нових робочих місць, щоб задовольнити щорічне зростання робочої сили, яке оцінюється на рівні 40 млн. чол.

У доповіді щодо глобальних тенденцій зайнятості констатується також, що перед світом постає додатковий виклик – створити гідні робочі місця приблизно для 900 млн. працівників, які живуть зі своїми сім’ями за межею бідності, тобто менш ніж на 2 долари США у день, що має місце переважно у країнах, які розвиваються.

«Незважаючи на наполегливі зусилля урядів, криза робочих місць не вщухає: один із кожних трьох працівників у світі – орієнтовно 1,1 млрд. чол. – або є безробітним, або живе у бідності», – зазначив Генеральний директор МБТ Хуан Сомавіа. – «Необхідно, щоб створення робочих місць у реальній економіці стало для нас пріоритетом номер один». 

У доповіді повідомляється, що пожвавлення, яке почалося у 2009 році, довго не тривало й зараз кількість безробітних працівників на 27 млн. більше, ніж на початку кризи. Те, що економіки не генерують достатню зайнятість, знаходить своє відображення у відношенні чисельності зайнятих до чисельності населення (частці зайнятих у чисельності населення працездатного віку ), яке зазнало найбільшого зареєстрованого падіння за період з 2007-го (61,2 відсотка) до 2010-го року (60,2 відсотка).

Водночас робоча сила зараз нараховує майже на 29 млн. менше людей, ніж очікувалося на основі докризових тенденцій. Якщо цих зневірених працівників  урахувати як безробітних, то загальна кількість безробітних у світі збільшиться з нинішніх 197 млн. до 225 млн., а рівень безробіття підвищиться з 6 відсотків до 6,9 відсотка.

У доповіді окреслено три сценарії розвитку ситуації з зайнятістю у майбутньому. За базовим прогнозом у 2012 році кількість безробітних збільшиться на 3 млн. чол., а до 2016 року сягне цифри 206 млн. Якщо світові темпи зростання впадуть нижче 2 відсотків, то кількість безробітних у 2012 році збільшиться до 204 млн. За більш сприятливим сценарієм, який передбачає швидке розв’язання боргової кризи у єврозоні, кількість безробітних у світі у 2012 році зменшиться приблизно на 1 млн. чол.

Молодь залишається серед тих, кого криза робочих місць уразила найбільше. Судячи з нинішнього розвитку подій, зазначається у доповіді, надій на істотне покращення перспектив зайнятості молоді на найближчий час мало.

Згідно з доповіддю «Глобальні тенденції зайнятості – 2012», у 2011 році безробітними були 74,8 млн. молодих людей віком 15-24 роки, що на 4 млн. більше, ніж у 2007 році. Крім того, в глобальному масштабі вірогідність безробіття молоді майже втричі вище, ніж дорослих. Глобальний рівень безробіття молоді – 12,7 відсотка – досі на цілий відсотковий пункт вище, ніж до кризи.

У доповіді також подані наступні основні висновки:

•    Відзначено помітне вповільнення темпів скорочення кількості працюючих бідних. Майже 30 відсотків працівників у світі – більше 900 млн. – у 2011 році жили зі своїми сім’ями за межею бідності 2 дол. США, або приблизно на 55 млн. більше, ніж очікувалося на основі докризових тенденцій. З цих 900 мільйонів працюючих бідних приблизно половина жила за межею крайньої бідності, яка дорівнює 1,25 дол. США.

•    Кількість працівників, які входили до категорії вразливої зайнятості  у 2011 році, у світі оцінюється цифрою 1,52 млрд., що на 136 млн. більше, ніж у 2000 році, та майже на 23 млн. більше, ніж у 2009 році.

•    Серед жінок вразлива зайнятість становила 50,5 відсотка – цей показник перевищує відповідний рівень серед чоловіків (48,2).

•    Завдяки сприятливим економічним умовам темпи створення робочих місць випередили темпи зростання робочої сили, підтримуючи в такий спосіб внутрішній попит, особливо у країнах із перехідною економікою Латинської Америки та Центральної Азії.

•    Високі рівні безробіття у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД:

Незважаючи на зниження на 0,9 відсоткового пункту, рівень безробіття у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД у 2011 році залишився високим, 8,6 відсотка, що на 2,6 відсоткового пункту вище, ніж розрахунковий глобальний середній рівень – 6,0 відсотків. Протягом більшої частини минулого десятиріччя рівень безробіття серед дорослих у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД був найвищим у світі. У 2011 році він дорівнював 7,2 відсотка, що співпадає з рівнем безробіття серед дорослих у розвинених країнах, незважаючи на більш обмежену доступність соціального захисту у країнах цього регіону. Рівень безробіття серед молоді у 2011 році зменшився на 1,7 відсоткового пункту, але залишився високим, 17,7 відсотка. Такі високі рівні безробіття серед молодих жінок і чоловіків можуть мати особливо негативні наслідки, що у наступні роки може призвести до зниження рівнів людського капіталу, зменшення заробітної плати та ослаблення участі у робочій силі.

•    Розрив за продуктивністю праці між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, – важливий показник, яким вимірюється зближення (конвергенція) рівнів доходів між країнами – за останні два десятиріччя звузився, але залишається істотним: у 2011 році виробіток на одного працюючого у розвинених державах і регіоні Європейського Союзу становив 72900 дол. США, тоді як у регіонах, що розвиваються, він у середньому дорівнював 13600 дол. США.

«Ці останні цифри відображають зростаючу нерівність і триваюче виключення, з якими стикаються мільйони працівників та їхні сім’ї», – наголосив пан Сомавіа. – «Те, оправимося ми від кризи чи ні, залежатиме від того, наскільки ефективною буде в кінцевому підсумку політика урядів. А політика буде ефективною тільки тоді, коли вона матиме позитивний вплив на життя народів».

У доповіді міститься заклик до вжиття адресних заходів на підтримку зростання кількості робочих місць у реальній економіці та попереджається, що самих лише додаткових заходів державної підтримки буде недостатньо для сприяння сталому відновленню.

«Політики повинні діяти рішуче та скоординовано задля зменшення побоювань і невизначеності, що стримує приватні інвестиції, щоб приватний сектор міг перезапустити головний двигун глобального створення робочих місць», – говориться у доповіді.

Попереджається також, що у часи коливання попиту важливу роль відіграють додаткові стимули, й застосувати їх можна так, щоб не ставити під загрозу стабільність державних фінансів. Автори доповіді закликають докласти зусиль для забезпечення податково-бюджетної консолідації у соціально відповідальний спосіб, де керівними засадами будуть перспективи зростання і зайнятості.

Для отримання більш детальної інформації, відвідайте Інтернет-сторінку  Департаменту комунікації та громадської інформації МБП, тел. +41 22 799 7912, communication@ilo.org ,

або звертайтесь до офісу Національного координатора МОП в Україні:  kostrytsya@ilo-dp.kiev.ua  або за телефоном 044 289 85 28 та 044 284 38 87