Український бізнес під час тривалих відключень електроенергії і тепла став більш людиноцентричним

Я, Наталія Соколенко, і мій колега Сергій Стуканов вітаємо всіх, хто слухає «Українське радіо». Зараз у нас важлива тема: як відімкнення електроенергії впливають на роботу бізнесу. Обговоримо цю тему із нашим гостем. Ми вітаємо в студії Олексія Мірошниченка, президента Конфедерації роботодавців України. Доброго ранку вам!

Доброго ранку. Слава Україні!

Героям слава! Я би хотіла почати з такої тривожної новини: третина комбінатів, які виробляють олію, призупиняли свою роботу от в ці дні, коли було відімкнення електроенергії внаслідок російських обстрілів. З огляду на те, що Україна є одним із світових лідерів виробництва олії у світі, ціла третина цього лідерського у світі виробництва зупиняла роботу через те, що просто не було електроенергії. І перше моє питання: ці бізнеси не підготувалися, не забезпечили себе резервним живленням, чи там настільки велике енергоспоживання, що обійтися якимись генераторами, своїми установками просто неможливо?

Тут дві відповіді в одному питанні: дійсно дуже важко, тому що не споживання дуже велике. Вартість кіловата електроенергії для населення 4,32 грн. Для бізнесу середньозважена вартість кіловата – 9,5 грн. Якщо у вас дизельгенератор, то реальна ціна електроенергії становить 18 грн за кіловат, а якщо бензиновий – то 25 грн/кіловат. Подивіться, яка вартість роботи на генераторі, яка буде собівартість продукції чи послуг. Ми не враховуємо, що потрібно ці генератори купити, обслуговувати і заправляти.

Висока вартість електроенергії – проблема для всіх. Друга проблема – це відсутність інтернету і зв'язку. Подивіться, скільки бізнесу має проблеми. І не тільки бізнес, а і населення. Це інтернет-торгівля, розрахунки, касові апарати.

Мабуть, одна з найголовніших проблем – це втома працівників. Працівники теж приходять на роботу, як і ми сьогодні з вами – дехто не виспався, багато в холоді живуть, багато без води і зв'язку.

І є ще одна проблема, про яку дуже мало говорять останнім часом: це компенсація саме бізнесу втрат від російських ударів по Україні. Тому що у нас є два таких діаметральних підходи: ставлення держави до населення, житло яких постраждало, і ставлення держави до майна юридичних осіб, які також страждають. І це теж достатньо велика проблема.

З 1 січня 26го року Кабінет Міністрів все-таки запровадив механізм бізнесу за зруйновані потужності. Чи запрацював цей механізм?

25 листопада минулого року була прийнята постанова уряду №1541. Мова про страхування.

Як воно буде працювати?

З 1 січня юридичні особи, які хочуть отримати компенсацію, повинні застрахувати своє майно у державній страховій компанії. При цьому максимум, що може отримати бізнес – це 10 млн грн. А компенсація така буде, якщо відбулася подія. Бізнес повинен підготувати документи і протягом трьох місяців після закінчення війни чи військового стану подати в цю компанію підтвердження, що він постраждав.

Але перед тим, як подати ці документи, з 1 січня 2026 року, якщо ви хочете отримати, наприклад, 10 млн грн компенсації, ви повинні наперед заплатити 50 тис грн.

Другий момент, що уряд обмежив обсяг коштів на цю програму. Це на 100% державна компанія, і на цей рік на програму виділили 1 млрд. грн.

Тому зараз бізнес збирає всю інформацію про втрати, реєструється в реєстрі втраченого майна. І багато бізнесів звернулись в суд, щоб отримати судове підтвердження збитків. А далі будемо чекати вже компенсації, якщо вона буде після закінчення війни: або за рахунок росії, або за рахунок якихось інших джерел. Зараз зрозуміло, що втрати величезні.

Пане Олексію, хочеться поговорити про віддалену роботу. Так, коли, наприклад, були обстріли, то окремий наш бізнес, передусім, якщо йдеться про офісних працівників, практикував таку форму роботи, як віддалена. Тобто частина офісних працівників могли працювати вдома. Ну і відповідно роботодавець має їх забезпечити засобами. Зараз ситуація складніша. Вдома може не бути опалення, електроенергії. Чи має право в такому разі роботодавець сказати: "До офісу не приходимо, працюйте вдома"? А вдома +6…+8 і немає світла.

Потрібно шукати якийсь шлях вирішення. Законодавство передбачає два варіанти організації роботи: поза межами офісу та надомна робота, про який ви згадали – тобто коли роботодавець забезпечує засобами виробництва, надає матеріали, в тому числі може забезпечити доступ до інтернету, комп'ютер. А віддалена робота – це коли сам працівник організовує свою роботу так, як він вважає за потрібне. І не тільки в Україні, а й за її межами. Бізнес теж розуміє ситуацію. Підприємці живуть в таких самих умовах. У них теж відсутнє світло, не працює ліфт, немає тепла, води. Тому ми бачимо взаємопідтримку. Бізнес став людиноцентричним. Ми почали з великою повагою ставитися до тих професій, які раніше недооцінювали: сантехнік, електрик. І це дійсно героїчні люди, їх треба максимально підтримувати.

Чого, на ваш погляд, зараз чекає бізнес, передусім від держави?

Для ФОПів другої і третьої групи уряд надаватиме від 7 до 15 тис грн на енергетичну підтримку. Кошти невеликі, але в будь-якому випадку – це добре. Приємно було почути від одного з народних депутатів, що податкова не буде штрафувати бізнес за несвоєчасну подачу звітності: відсутність інтернету – це проблема. Приємно, що уряд почав думати про розподілену генерацію. Саме головне: потрібно спростити технічні умови, щоб максимально включити всі можливості. Одна з ключових проблем сьогодні – це відсутність електроенергії, яка породжує безліч питань: зв'язок, постачання тепла, води, водовідведення. Зусилля повинні бути спрямовані на енергонезалежність, розподілену генерацію. Цей час – виклик для нас всіх – і бізнесу, і працівників. Стан працівників зараз: втомлені, але не зламані. Це про всіх українців.

Не зламані, бо незламні.

Потрібно буде навесні, влітку і восени активно працювати, щоби наступна зима, якщо війна до того моменту триватиме, щоб наступна зима була легшою, а не складнішою, аніж теперішня.

Якщо стратегічно подивитися на перспективу, то є питання: як підготуватися до наступної зими? Бізнес же має планувати свою діяльність на річний період. Що навесні, влітку і восени порадити бізнесові робити?

Головна, мабуть, порада – це дбати про працівників. Тому що це – головний капітал. І ми зрозуміли, що може не бути електроенергії, може не бути тепла. Але якщо не буде людини, не буде працівника – нічого не буде. Ну і, звичайно, думати про свою енергонезалежність. Ми вже побачили, скільки ми споживаємо електроенергії, яка її собівартість, як можна оптимізувати витрати, як можна оптимізувати робоче місце. Це ті виклики, якими потрібно скористатись. Я думаю, що ми в наступний сезон ввійдемо значно сильніше.

« Відео