..

 

Корпоративна соціальна відповідальність металургійних підприємств – добродійність або необхідність?

24 вер. 2008

23 вересня в Українському будинку відбулася Конференція «Соціальне партнерство влади, роботодавців і працівників гірничо-металургійного комплексу України».

 Найбільші гравці ринку, представники влади, об'єднання роботодавців і профспілки шукали компроміси і вирішення для цілого ряду актуальних проблем, які є критичними для галузі і соціально-економічної сфери в масштабах всієї країни. 

Відбулася напружена і багатопланова розмова. Своє бачення представили Міністр економіки Богдан Данилишин, начальник департаменту соціального партнерства і суспільного державного страхування Міністерства праці і соціальної політики Володимир Ступак, Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко, Виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов, а також представники таких металургійних компаній як: «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», «Сентравіс Продакшн Юкрейн», «Алюміній України», «Запорожсталь», «Інтерпайп», представники міжнародних інституцій, вітчизняні експерти.

Учасники круглого столу погодилися з тим, що корпоративна соціальна відповідальність в розумінні представників і бізнесу і владних структур– це не набір красивих слів, не добродійність і не популістські PR-ходи, а цілий комплекс життєво важливих заходів, які підприємства і компанії повинні впровадити і вже впроваджують для забезпечення свого функціонування і всебічної підтримки соціальної сфери. Основна умова для вжиття таких заходів - повне взаєморозуміння і підтримка з боку держави, з врахуванням інтересів всіх сторін.

Серед важливих аспектів – організація професійно-технічної освіти, підвищення престижу металургійних професій, вирішення на рівні держави проблеми вакууму на ринку кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей, зважений підхід до визначення розмірів оплати праці і додаткових соціальних виплат, розвиток соціальної інфраструктури в регіонах функціонування гірничо-металургійних підприємств. Ключовим питанням обговорення стало питання мінімізації рисок металургійного виробництва для персоналу і необхідність постановки і рішення цього питання на державному рівні.

Вплив підприємств ГМК на економіку України, у тому числі і на її соціальну складову, відзначив Міністр економіки України Богдан Данилишин.

«Україна займає  8 місце в світі по виробництву стали і 4 – по її експорту. Гірничо-металургійний комплекс є одній з базових галузей промисловості України, вклад якої у ВВП  складає близько 23%.  А надходження від експорту продукції – близько 42%. Наскільки важливим є питання взаємодії і соціального партнерства в даній галузі,  я вважаю, від цього залежать і перспективи розвитку галузі в цілому і динамічність її розвитку в майбутньому.»

Міністр економіки підкреслив, що конкурентоспроможність підприємств ГМК залежатиме від зниження витрат на виробництві, підвищення продуктивності праці і його оптимізації.

Одна з проблем галузі – відсутність уваги до питання підготовки професійно-технічних кадрів, які для промислових підприємств є основною умовою досягнення лідируючих позицій на ринку.

Держава зі свого боку готова до партнерства і діалогу. Підтвердження тому – створені при уряді Рада інвесторів і Рада експортерів, в яких окрім чиновників входять і представники великого бізнесу.

У Україні сьогодні більше можливостей для впливу профспілок і громадських організацій на уряд і соціальну політику в країні в цілому, - рахує начальник департаменту соціального партнерства і суспільного державного страхування Міністерства праці і соціальної політики Владимир Ступак.

«У системі соціального розвитку поважно, щоб думка роботодавців і профспілок була почута владою. Всеукраїнських профспілок і профоб`єднань більше 130, і відповідно об'єднань організацій роботодавців, також всеукраїнського статусу, - 17. Вважаю, що ті кроки, які зроблені Урядом, – внесення змін до закону про Кабінет Міністрів – закладають положення, що гарантують ведення Урядом соціального діалогу. Цього не було раніше. Окрім цього є регламент Кабінету Міністрів, де передбачена безпосередня участь представників профспілок і об'єднань організацій роботодавців при розгляді питань соціально-трудових стосунків, а також тих питань, які мають відношення до діяльності цих суспільних інститутів.

Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко вважає, що держава все-таки недостатньо лояльно відноситься до бізнесу. Останнє дослідження Світового банку і Фінансової корпорації показує, що Україна знаходиться на 145 місці по легкості ведення бізнесу. «Чи готова держава до соціального діалогу? Ми входимо в наступний рік, але чи знає бізнес, які ціни будуть на газ, чи знає бізнес, які ціни будуть на транспортні послуги, які ціни будуть природних монополій і що нас чекає? При цьому держава ставить абсолютно конкретні завдання: збільшити заробітну плату на 25%. Чи легко бізнесу в Україні працювати в таких умовах?».

Виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов підкреслив, що продуктивність праці на одного штатного співробітника значно відстає від підвищень заробітної плати. «Стабільно по чорній металургії реальна заробітна плата зростала значно швидше за продуктивність праці. За 5 років з 2002 по 2007 реальна заробітна плата  виросла на 281%,   продуктивність праці – на 132%. Хоча повинно бути навпаки. Це і є причина інфляції: нарощуємо зарплату при відставанні виробництва продукту».

Оксана Марина, директор по персоналу компанії «Інтерпайп»: «Всі переслідують економічні показники, це логічно. І питання підвищення продуктивності праці дійсно дуже важливе».

На думку директора по персоналу ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» Ігоря Барсукова, дві третини випадків на виробництві викликано недосконалістю системи управління. Радянська методика інспекції виняткової техніки недостатньо ефективна. Лише змінивши поведінку працівника на виробництві, підвищивши його відповідальність, можна понизити травматизм практично до нуля. 

«Ми упроваджуємо на наших підприємствах кращі стандарти, які є в світі на сьогоднішній день. І ми глибоко переконані, що такий підхід вже в найближчому часі забезпечить безаварійний і безтравматический режим роботи. Вже сьогодні ми спостерігаємо зниження травматизму більш ніж на 60% в порівнянні з радянським періодом»

Що стосується партнерства металургійних підприємств з властями і соціальними інститутами, на думку Ігоря Барсукова, це позитивна практика для держави в цілому і традиція, що історично склалася, для Групи Метівнест: більшість градоутворювальних підприємств Метінвеста третій рік підряд укладають договори про соціальне партнерство з місцевими громадами. Ці договори передбачають плани розвитку, як підприємств, так і соціальної інфраструктури міст. Спільна сума договорів збільшується з кожним роком і в поточному році вже перевищила 100 млн гривень – такий щорічний внесок Метінвеста у розвиток інфраструктури регіонів.

Валерій Гонжаров, що представляв компанію «Алюміній України» на форумі, відзначив, що підвищення заробітної плати на Миколаївському глиноземному – основна мета компанії «Русал». Рік тому середня заробітна плата на виробництві складала 2800 гривень, завдання: до кінця 2009 підвищити її до 4500 гривень.

Що стосується продуктивності праці, то її компанія досягає завдяки оптимізації виробництва. До прибутку інвестора на Миколаївському глиноземному працювало 6200 чоловік. «Зараз – сервісні служби виведені в окрему службу. Разом з виробництвом – це  порядка 3000 співробітників. Це підприємство торік дало 1 мільйон 420 тисяч тонн глинозему. Австралійське підприємство в штаті Квінсленд – дає 3600 тисяч тон при колективі в півтори тисячі чоловік. Продуктивність праці на наших підприємствах була занижена ще в радянські часи."