На думку роботодавців Закон про систему збору та обліку єдиного соціального внеску прийнятий Верховною Радою створить соціальну напругу в суспільстві та підлягає ветуванню

Як відомо, Верховною Радою України 15.01.2009р. прийнято Закон України «Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 898  (далі – Закон).

Але доводиться відзначити, що Закон, текст якого запропоновано в остаточній редакції для його розгляду парламентом, характеризується докорінною зміною ідеології, яка була закладена в законопроект, прийнятого в першому читанні, та наданого на обговорення робочій групі, створеній при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та праці.

Законом не тільки не досягається той соціально-економічний ефект, на який очікує суспільство, а й може створити соціальну напругу в суспільстві, особливо на фоні фінансово-економічної кризи, що динамічно посилюється.

    Система органів, що здійснюватиме адміністрування збору та обліку єдиного соціального діє не на базі Пенсійного фонду (як пропонувалось раніше), а на базі новоутвореної структури – Адміністрації соціального страхування та її територіальних підрозділів, які мають широку територіальну розгалуженість. При цьому, основні засоби та система персоніфікованого обліку Пенсійного фонду передаються новоутвореній структурі, а утримання цієї структури здійснюватиметься за рахунок надходжень від перерозподілу єдиного соціального внеску.

     Прикінцеві положення містять обов`язок Кабінету Міністрів України   створити Фонд загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, ліквідувавши Пенсійний фонд. До 1 грудня 2009р. має бути забезпечено передачу коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від ліквідованого Пенсійного фонду до новоствореного Фонду. При цьому, правонаступником новоствореного Фонду виступає  Адміністрація соціального страхування.

      Реформування Пенсійного фонду під час фінансово-економічної кризи є не тільки необачливим та незрозумілим кроком для широкого загалу громадськості, а й може призвести до соціального вибуху в суспільстві.

    2. Створення нової управлінської моделі, одним з елементів якої є Тристороння рада у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування призведе до втрати правліннями фондів своїх функцій, оскільки тристороння рада повністю дублює функції правлінь фондів. Дублюються функції й органу державного нагляду у сфері соціального страхування.

Відповідно до Закону Адміністрація соціального страхування дублює функції виконавчих дирекцій фондів. Створення нового органу, який буде мати право проводити перевірки, звертатись до господарського суду про визнання банкрутом платника єдиного внеску, застосовувати фінансові санкції є недоцільним, у зв’язку з тим що ці норми значно послаблюють можливості органів фонду в повному обсязі виконувати свої повноваження щодо здійснення соціального страхування.

3. Збільшується обсяг звітності, кількість перевірок роботодавців та  додаткове навантаження на роботодавця в частині адміністрування відомостей про застрахованих осіб (подання відомостей для виготовлення посвідчення застрахованої особи, отримання цих посвідчень та видача їх працівникам, подання в 10 денний термін відомостей про зміни до посвідчення, надання застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату, суму сплаченого внеску та інші відомості про застраховану особу (за наявності цих даних в системі персоніфікації), інші дії, пов`язані з обслуговуванням Державного реєстру соціального страхування). Це зважаючи на те, що кожна застрахована особа вже отримала свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на що витрачено чималі кошти.

4. Не забезпечується подання єдиної звітності, здійснення єдиної контролюючої функції (Адміністрація соціального страхування як контролюючий орган здійснюватиме перевірку тільки за порядком нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, в компетенції страхових фондів залишається здійснення контролю за порядком витрачання страхових коштів) та єдиної функції застосування штрафних санкцій. 

 6. Запропонований базовий звітний період в 1 місяць (замість щорічного існуючого) надання персоніфікованої звітності, призведе до додаткових витрат як роботодавця на оплату додаткової роботи своїх бухгалтерій, системних адміністраторів (програмістів), на додаткове програмне забезпечення, так і новоствореної структури – Адміністрації соціального страхування.

7. Розширено базу для нарахування єдиного соціального внеску, по-перше, першими 5-ма днями сум збереженої заробітної плати (що становитиме більше 1 млрд. грн. додаткових витрат роботодавця, зважаючи на те, що роботодавець вже оплачує перші 5 днів непрацездатності, яка по суті має завуальований статус страхової виплати),   по-друге, виплатами за договорами цивільно-правового характеру.

8. Під сферу дії Закону підпадають суб`єкти спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на яких покладається обов`язок сплачувати єдиний соціальний внесок на загальних підставах, що становить загрозу для існування спрощеної системи як такої.  

Для юридичних осіб, які обрали спрощений режим оподаткування, запропонований Закон у порівнянні з діючим законодавством, окрім збільшення ставки нарахувань на фонд оплати праці, не містить можливості зарахування частини сплаченого підприємством єдиного податку у залік належного до сплати єдиного соціального внеску. Тобто перебування юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування буде для останніх економічно недоцільним.

9. Значно посилюється відповідальність платників внесків. Окрім того, за одне й те саме правопорушення (заниження суми заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності тощо) встановлюється адміністративна відповідальність як за цим Законом, так і за Кодексом України про адміністративні правопорушення. Це є порушенням ст.61 Конституції України, відповідно до якої «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Окрім застосування функцій фінансових санкцій за одним із фондів закріплюється право зупиняти виплати з Фонду у разі порушення порядку використання коштів роботодавцем, за що застосовуються фінансові санкції як на підприємств, так і на службову особу підприємства.

Варто також зазначити, що даний Закон йде у розріз із загальною антикризовою концепцією щодо встановлення режиму економії бюджетних коштів та коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, реалізації низки заходів, направлених на економне та раціональне їх використання.