Олексій Мірошниченко: ми повинні боротись за кожного українця, який змушений був виїхати закордон

Які професії затребувані та що спонукатиме українців повертатись додому Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко розповів у національному телемарафоні.

Розкажіть, будь ласка, як змінився ринок праці в Україні від початку війни? Ймовірність знайти роботу в Україні впливає на бажання та перспективу повернення українців. Утім, якщо навіть говорити про тих, хто зараз знаходиться всередині нашої країни, яка взагалі зараз ситуація всередині нашої держави з ринком праці?

Ситуація з ринком праці в державі бажає кращого. Є декілька категорій працівників, які дуже потрібні на ринку праці. Це кваліфіковані працівники, як їх інколи називають бюрократи, працівники з інструментом – це і слюсарі, і будівельники, водії і багато таких. І є категорія людей, які не кваліфіковані. Вони менш затребувані на ринку праці. Але бізнес визначає і одноголосно каже, що не вистачає кваліфікованих працівників, і дефіцит досить великий.

Дійсно, багато людей виїхало. Серед тих, хто є в Україні, достатньо багато тимчасово переміщених всередині країни. І зараз, я думаю, спостерігається підвищена концентрація людей у великих містах, які більш захищені системами протиповітряної оборони, таких як Київ, Харків, Дніпро. В цих містах концентрація людей значно більше, і пропозиції теж більша.

В яких саме галузях не вистачає працівників? На які напрямки варто звернути увагу тим, хто зараз думає про зміну фаху?

Відновлення України буде потребувати переосмислення і ринку праці. Що зараз кидається в очі? Зараз затребувані основні робітничі професії – у сфері будівництва, електроенергетики і дотичних сферах, все, що пов'язано із зварювальними роботами, потрібні будуть машиністи кранів, електровозів, водії. Тобто всі ті професії, які можуть бути направлені на відбудову енергетики, транспорту, будівництва загалом. Ми вже говорили про професії, які потрібні будуть для відбудови Каховської ГЕС.

Але ці професії затребувані не тільки в Україні, вони затребувані і за межами України. І я хотів би ще наголосити на тому, що у нас буде боротьба за повернення людей. Німеччина і Польща, яким постійно не вистачає кваліфікованих працівників, отримали понад двох мільйонів людей. Вони будуть їх відпускати назад в Україну? Це європейці, понад 60% з них мають вищу освіту, вони мають певний фінансовий ресурс, є самодостатніми, значна частка вже працевлаштована. Подивіться на вікову структуру українських мігрантів. У Польщі та Німеччині більше мільйона – це українські діти до тринадцяти років, це майбутні працівники. І ще один мільйон – це 18-34 роки, і ще півмільйона – 35-50 р. Це кілька мільйонів людей, за які нам треба боротися. Але і ті країни будуть боротися. І тут треба дуже серйозно думати, що з цим робити, як їх мотивувати повернутись.

Чи буде держава заохочувати бізнес наймати людей, які є тимчасово переміщеними особами або повернулися з за кордону?

Станом на сьогодні найбільший роботодавець це держава – це Збройні сили і все, що пов'язано з ними, це державний сектор, управління комунальної сфери.

Інше питання заробітна плата. Сьогодні середня зарплата – близько 18 тисяч гривень. Нам дійсно дуже важко конкурувати з європейськими країнами, європейськими компаніями. Але у нас є деякі речі, про які ми забули, і було б непогано їх згадати. Чому б нам би не прирівняти, якщо людина приїжджає в Україну, їде на деокуповані території для відбудови, чому їй не доплачувати так звані «фронтові»? Давайте згадаємо старий забутий метод – вахтовий. Людина поїхала, відпрацювала, тому що там нема житла, там заміновано, там дійсно небезпечно.

Такі речі могли б мотивувати, з однієї сторони, на хвилі патріотизму відбудовувати країну. Також потрібно матеріально стимулювати цих людей. Потрібен план. В основі повинна бути економіка, але повинен бути і певний здоровий патріотизм.

Нам потрібна загальнонаціональна ідея чи програма, яка б показала мету повернення. Це не тільки економіка, це Україна, яка є європейською країною, в майбутньому член Європейського Союзу, член НАТО, тут нормальні кліматичні умови, тут рідна земля, рідна мова. І це ті чинники, які теж можуть спрацювати. Плюс дійсно економіка. Я згоден з тим, що ніхто не поїде відбудовувати, скажімо так, всі завали розбирати. Але хто ж це повинен робити? Це як трудовий фронт, який треба відкривати, який треба відбудову.

Перспективи – вони вимальовуються. Дійсно, це сфера будівництва і все, що пов'язано з ним. Зруйновано дуже багато заводів, які виробляли метал, скло, цемент. Потрібні інвестиції для відновлення. Це транспортна інфраструктура. Ну не можна країну, вибачте, зі сходу на захід переїхати за дві доби. Ми повинні зробити так, щоб з Львова в Донецьк можна було приїхати за п'ять-шість годин. Це відновлення авіасполучення між країнами. Це малий середній бізнес, який повинен бути. Основа – це середній клас, це ті люди, які будуть основою майбутньої України.