При ФРУ розпочав роботу комітет з адаптації українських виробників до нових технічних стандартів Митного союзу

3 черв. 2013

КИЇВ, 3 червня 2013 року. При Федерації роботодавців України розпочав роботу Комітет технічного регулювання, завданням якого є захист інтересів українських виробників у ході розробки технічних регламентів Митного союзу, а також адаптація українських експортерів до нових умов роботи на ринках Росії, Білорусі та Казахстану.

У роботі першого засідання Комітету технічного регулювання взяли участь представники організацій роботодавців десяти галузей. Розпочато прийом зауважень українських виробників до технічних регламентів Митного союзу.

«Сьогодні існує ряд інструментів, які дозволяють українським експортерам вплинути на вимоги технічних регламентів Митного союзу і відстояти свої позиції на ринках Росії, Білорусі та Казахстану. Узагальнені побажання українських виробників експерти ФРУ донесуть через робочі групи, створені при уряді України та колегії Євразійської економічної комісії», – зазначив Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

За його словами, на сьогоднішній день українські підприємства через Комітет техрегулювання можуть запропонувати зміни до п’яти технічних регламентів, які проходять процедуру внутрішнього погодження в Росії, Білорусі та Казахстані, а також до положень 11 технічних регламентів, проекти яких розробляються.

Зокрема, українські експортери мають можливість вносити свої пропозиції щодо вимог до електроприладів, рухомого складу метрополітену, трамваїв, виробів медичного призначення, м’яса птиці, бутильованої питної води, дитячих ігрових майданчиків, вугілля, харчових добавок, ароматизаторів, колісних транспортних засобів, харчової продукції, зерна, масложирової продукції.

Також українські виробники можуть подавати зауваження до вже прийнятих і діючих технічних регламентів. Однак процедура внесення змін до них є надзвичайно складною. За словами Руслана Іллічова, для збереження позицій на ринках країн Митного союзу, паралельно з роботою над регламентами, виробникам необхідно адаптувати свою продукцію до нових нормативів. Зокрема, таку роботу активно проводять китайські і європейські підприємства. Це дозволить їм пройти період введення технічних регламентів з мінімальними втратами.

З 2015 року на територію країн Митного Союзу буде допускатися тільки продукція, що відповідає положенням технічних регламентів. На сьогоднішній день вже вступили в дію 14 регламентів, що визначають вимоги до якості і безпеки ліфтів, піротехнічних виробів, засобів індивідуального захисту, іграшок, упаковки, продукції для дітей та підлітків, парфумерії та косметики, продукції легкої промисловості, палив, різноманітних машин. У 2014-2015 роках набудуть чинності ще 52 регламенти.

4 квітня 2013 Глава Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ заявив, що український бізнес має зберегти свої позиції на ринках країн Митного союзу, незважаючи на захисні торговельні бар’єри, що вводяться. Зокрема, українські підприємства повинні враховувати нові вимоги до якості продукції, які країни Митного союзу вводять з 2015 року. В іншому випадку щорічні обсяги експорту продукції з України в Росію, Білорусію і Казахстан можуть скоротитися на 14,8 млрд. доларів. Це становить 67% нинішніх обсягів експорту в країни об’єднання і 18% від загального обсягу експорту. У результаті такого скорочення обсягів продажів товарів на зовнішні ринки роботу можуть втратити близько 200 тисяч осіб.

«Українська промисловість повинна максимально безболісно пройти період введення нових правил Митного союзу. Збереження і посилення позицій українського бізнесу на зовнішніх ринках – це найважливіше питання для України. Від цього залежить не тільки наповнення бюджету та створення нових робочих місць, а й стабільність економічної ситуації в цілому», – сказав Дмитро Фірташ.

За даними Європейської Комісії, з початку 2008 року по квітень 2012 найбільш розвинені країни ввели понад 530 торгівельних бар’єрів. Йдеться про тарифні і нетарифні бар’єри, такі як: зміни митних тарифів, стимулювання вітчизняних компаній при держзакупівлях, стимулювання пріоритетних секторів економіки, стимулювання експорту, обмеження експорту сировини з метою її переробки всередині країни. Найбільшою мірою свої ринки захищають країни з ємними і швидкоростучими ринками. Це країни БРІКС, Тіхоазіатского регіону, Латинської Америки. Наприклад, Росія вжила 86 обмежувальних заходів, Бразилія – ??38, Китай – 30. При цьому Україна за цей час вжила всього два заходи (стосуються державного стимулювання пріоритетних галузей економіки та обмеження експорту зерна).