Перевірки бізнесу як вітрина інвестиційної привабливості країни

6 вер. 2013

Багатьох, хто замислюється про початок власного бізнесу, аж ніяк не надихає постійний контроль з боку перевіряючих органів. Натомість перевірки в Україні, на жаль, ще й досі займають почесне місце серед проблем, яка жодним чином не полегшує життя підприємцям.

Ситуація з перевірками бізнесу – це вітрина інвестиційної привабливості країни. Саме тому це питання знаходиться в ракурсі пріоритетних завдань Федерації роботодавців України. Нашою метою є не стільки зменшення кількості контролюючих органів, скільки скорочення їх функцій. Адже в деяких країнах існує більше сотні контролерів, але вони не створюють бізнесу перешкод. Приміром в Чехії, якщо компанія сплачує всі податки, вірогідність перевірки складає один раз на 170 років. Тому комплекс завдань, які ми ставимо перед собою – це налагодити публічний контроль за діяльністю перевіряючих органів, чітко визначити  функції та повноваження кожного з них, а також ліквідувати додаткові послуги, які значно здорожчують бізнес. 

Апелюючи до українського законодавства, зазначу, що в Україні діє закон «Про основні засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності». Діє. Але ж наскільки він функціональний? На жаль, за п`ять років його існування 21вид нагляду чи контролю у сфері господарської діяльності не перебуває у сфері дії цього закону. Сьогодні ще й досі зберігається тенденція, коли органи нагляду на власний розсуд, керуючись власноруч розробленими розпорядчими актами, встановлюють процедуру, періодичність та тривалість, а також підстави для проведення перевірок.

Також необхідно звернути увагу на випадки незаконного втручання та перешкоджання веденню законної господарської діяльності силовими структурами – СБУ, прокуратурою, міліцією. Деякі з цих випадків набули вже загрозливої системності. Маю на увазі порушення норм Кримінально-процесуального кодексу при проведенні обшуку, вилученні документів та майна, які не визнано речовими доказами і його неповернення зрештою.

Зробимо акцент на органах прокуратури. На жаль, в суспільстві склалася стійка думка про призначення прокуратури як обвинувача. Бізнес же хотів би бачити прокуратуру як свого роду арбітра, який оцінює законність чи незаконність дій як суб’єкта господарювання, що порушив закон, так і посадових осіб контролюючого органу. Приємно відзначити, що в цьому напрямку маємо певні зрушення, адже вже більше року захист підприємництва визначено одним із головних пріоритетів наглядової діяльності органів прокуратури. У центральному апараті Генеральної прокуратури України функціонує відділ забезпечення конституційних засад підприємницької діяльності. В органах прокуратури всіх рівнів створено та працюють телефони «гарячої лінії», які забезпечують оперативне реагування на порушення законних прав суб’єктів господарювання.

Варто звернути увагу й на те, що 1 липня цього року набув чинності закон, що вносить зміни до деяких законодавчих актів відносно усунення обмежень у провадженні господарської діяльності. Відповідно до нього повне або часткове зупинення виробництва або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається лише за постановою адміністративного суду, яка у свою чергу ухвалюється за результатами розгляду позову органу державного нагляду. Але для того, щоб цей закон запрацював, за підрахунками Федерації роботодавців України, необхідно внести зміни ще до 43-х спеціальних законів, які надають права відповідним органам застосовувати вищеназвані заходи реагування. 

Має бути нарешті передбачена і матеріальна відповідальність органу або ж інспектора за прийняття рішення про зупинення або обмеження діяльності суб’єкта господарювання, обґрунтованість прийняття якого не підтверджена адміністративним судом. Мова йде про відшкодування понесених збитків у зв’язку з прийняттям такого необґрунтованого рішення.