Україна буде змушена підвищити пенсійний вік і податки або заморозити розмір соціальних виплат, якщо 3 млн людей не почнуть офіційно працювати

Україна буде змушена підвищити пенсійний вік і податки або заморозити розмір соціальних виплат, якщо 3 млн людей не почнуть офіційно працювати. Наразі в Україні працюють 11,4 млн людей, кількість пенсіонерів перевищує 10,6 млн.

«Один працівник на одного пенсіонера – економічно збиткова ситуація для солідарної системи пенсійного забезпечення. Вона веде або до скорочення розміру пенсій, або до кардинального підвищення єдиного соціального внеску», – зазначив президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко у колонці для «Економічної правди». Зараз до Пенсійного фонду надходить менше внесків, ніж потрібно виплатити коштів у солідарній системі. У 2024 році Пенсійний фонд виплатив 821,5 млрд грн, 33% з них – 274,7 млрд грн – надійшли з державного бюджету, за рахунок коштів міжнародних донорів.

При цьому в Україні існує значний дефіцит працівників. «Через кілька років Україна стане перед вибором: максимально давати роботу своїм громадянам чи запрошувати іноземців. Ми переконані, що рішення відкрити країну для працівників з Азії чи Африки з низькою кваліфікацією передчасне», – зазначив Олексій Мірошниченко.

Щоб здолати дефіцит на ринку праці, потрібно залучити сотні тисяч працівників. Серед найбільш перспективних груп – люди з інвалідністю, жінки, пенсіонери та молодь. За оцінкою Конфедерації роботодавців України, потенційно чисельність зайнятих можна збільшити на 3 млн людей.

«Дефіцит на ринку праці, посилення дисбалансу в Пенсійному фонді та загроза скорочення міжнародної допомоги – три причини, через які Україна повинна створити умови і стимули для зайнятості зокрема людей з інвалідністю. Ринок праці повинен стати інклюзивним і відкритим для всіх охочих працювати офіційно», – відзначив президент Конфедерації роботодавців України.

Сьогодні в Україні працює близько 40% людей працездатного віку. Для порівняння, у Нідерландах роботу мають 82,3% людей працездатного віку, ще 3,2% шукають роботу. Настільки високого рівня зайнятості у Нідерландах досягли завдяки дотриманню принципу: набагато легше утримати людину на роботі, ніж надати людям пільги і потім їх забирати, а максимальний строк перебування людей без роботи не має перевищувати 6 місяців. Цей принцип став керівним і при поверненні до роботи людей з інвалідністю. Нідерланди зобов’язали роботодавця та працівника з інвалідністю скласти план закріплення останнього на робочому місці. План може включати зміну посади і кардинальне скорочення тривалості робочого дня навіть до двох годин на день. Цей підхід впроваджує Японія у сфері адаптації людей з інвалідністю на ринку праці. Є випадки, коли тривалість робочого тижня становить лише 15 хв.

Якщо в Нідерландах працівник і роботодавець не дійшли згоди щодо залучення до праці після лікування чи реабілітації, то такий працівник не отримає матеріальну допомогу. Це сильно вплинуло на рівень зайнятості тих, хто має інвалідність.

Ще одним стимулом для повернення на ринок праці людей з інвалідністю є надзвичайно локалізована система їхньої соціальної підтримки. Кошти для адаптації «спустили» з національного рівня на рівень громад, які забезпечують їх необхідним для відновлення трудової діяльності. Схожа система діє в Норвегії.

Зміна уявлення про людей з інвалідністю розкриє їх потенціал і запустить колосальні зміни на ринку праці. Можливість людей з інвалідністю мати достойну роботу – це основа для стабільності їхніх родин та громад. Дослідження Конфедерації роботодавців України показують, що робота для людей з інвалідністю дає їм не тільки економічну незалежність, а й психологічну стійкість.

Конфедерація роботодавців України створила найповніший практичний посібник з працевлаштування людей з інвалідністю і зараз розробляє рекомендації підприємств щодо формування внутрішніх політик з налагодження відносин в колективах, де працюють люди з інвалідністю.

Матеріал створено Конфедерацією роботодавців України в рамках проєкту «Створення консультативної системи щодо інтеграції осіб з інвалідністю на робочі місця», який реалізується за підтримки Проєкту Міжнародної організації праці за фінансування Уряду Бельгії «Підтримка МОП України: запобігання трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та інституційна підтримка соціальних партнерів» та Проєкту Міжнародної організації праці «Сприяння інклюзивному та сталому відновленню в Україні через соціальний діалог»