Математичний хаос: Як п’ять різних «середніх зарплат» вимивають ресурси українського бізнесу

Залежно від того, яке відомство писало постанову, ваша «середня» буде різною зазначив Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України у колонці для «Економічної правди» . І це вже не просто статистика — це реальні штрафи, переплати та ризик втратити критичних працівників через неможливість їх забронювати.

Найбільший парадокс у тому, що автором усіх ключових правил є Кабінет Міністрів України, але готували їх різні міністерства, які, схоже, не користуються спільним калькулятором.

Мінекономіки опікується Постановою №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 (розрахунок відпускних та компенсацій) та Постановою №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 (бронювання).

Мінсоцполітики відповідає за Постанову №268 «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» від 25.02.2026 (квоти на працевлаштування людей з інвалідністю та соціальні виплати).

Держстат та Пенсійний фонд мають власні методики для звітності. Тому ми бачимо розміри середніх зарплат від них 28 тис. грн і 21 тис. грн відповідно. Але чиновники чомусь завжди для публічних звітів беруть дані від Держстату, а не реальні від Пенсійного фонду, бо це краще виглядає.

Пастка 2026 року: Мінімалка зросла, проблеми — теж

З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн. Це потягнуло за собою ланцюгову реакцію, яка робить виживання малого та середнього бізнесу (МСБ) ще проблематичним і дорожчим.

1. Бронювання (Постанова КМУ №76 від 27.01.2023 )

Щоб забронювати працівника, підприємство має платити йому не менше 2,5 мінімальних зарплат. У 2026 році це 21 617,5 грн.

Проблема: Для багатьох підприємств у регіонах або в галузях з низькою маржинальністю (текстиль, сільське господарство, сервіс) реальна середня зарплата ледь сягає 15–16 тисяч. Щоб врятувати команду від мобілізації, бізнес змушений штучно «дотягувати» зарплати, вимиваючи обігові кошти та не інвестувати в розвиток свого бізнесу. Поки Кабмін малює формулу «2,5 мінімалки», реальний ринок праці диктує зовсім інші умови. За даними Державної служби зайнятості, середня зарплата у вакансіях ледь сягає 15,5 тис. грн.  Держава фактично каже бізнесу: «Хочеш зберегти працівника? Сплачуй податки з віртуальної суми, якої не існує в твоїй галузі»."

2. Математичний квест (Постанова КМУ №100 від 08.02.1995)

Це «свята святих» бухгалтерії. Методика Мінекономіки вимагає постійно вираховувати середню за 2 або 12 місяців, «вичищаючи» премії, лікарняні та виплати, що не входять у розрахунок. Зі зростанням мінімальної заробітної плати до 8 647 грн будь-яка помилка в цьому алгоритмі веде до штрафу, розмір якого тепер теж зріс, бо він прив’язаний до нової мінімальної заробітної плати.

3. Загроза штрафу (Постанова КМУ №268 від 25.02.2026)

Мінсоцполітики через Постанову КМУ №268 визначає як бізнес повинен виконувати квоту у 4% на працевлаштування осіб з інвалідністю. Там також свій алгоритм розрахунку середньої заробітної плати . Але як завжди зʼявився ще один квест для бухгалтерів -це розрахунок чисельності працівників для виконання нормативу квоти в 4%. Розрахунок ведеться від «середньооблікової чисельності». До неї включають навіть мобілізованих, за якими зберігається місце, але яким не платять зарплату. Це роздуває базу для штрафу. Якщо квоту не виконано, штраф знову рахується від «середньої зарплати» - але вже за іншою формулою.

Як це працює в ЄС: Досвід Польщі та Німеччини

У країнах ЄС діє принцип FTE (Full-Time Equivalent). Логіка проста:

Загальний фонд зарплати ÷ Кількість фактично відпрацьованого часу.

Цей показник єдиний для всіх: для податкової, для пенсійних фондів і для статистики Eurostat. Жодних паралельних всесвітів від різних міністерств - система прозора і передбачувана.