Роботодавці: Не можуть страхові виплати зростати швидше ніж заробітна плата працюючих

Не можуть страхові виплати зростати швидше ніж заробітна плата працюючих. Таку думку висловило керівництво СПО роботодавців у листі  до Міністерства соціальної політики України розглядаючи проект Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

До того ж, на думку бізнесу, викладені в зазначеному законопроекті  ініціативи – це не інакше, як спроби зазіхання на самоврядність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та його невід’ємне право приймати подібні рішення.

Роботодавці звертають увагу міністерства на те, що збільшення виплати з початку року на величину номінальної зарплати у сукупності з індексацією виплати протягом року даватимуть в результаті темпи зростання страхової виплати більші ніж темпи зростання фонду оплати праці, з якого збираються внески. В наслідок цього, темпи росту страхових виплат потерпілому будуть більші за темпи росту зарплати працюючих. За кілька років такого «прогресу» ефект одночасної мультиплікації виплат на індекс інфляції та зростання номінальної зарплати неодмінно призведе до нестачі у Фонду коштів та поставить питання про збільшення відрахувань на цей вид страхування. СПО роботодавців категорично не може погодитись з такою перспективою, – говориться у вищезазначеному листі.

Водночас, Міністерство соціальної політики України з незрозумілих причин не звертає увагу на необхідність привести нині діючи тарифи на страхування від нещасних випадків на виробництві для окремих видів діяльності до економічно обґрунтованих розмірів, та блокує підтриманий правлінням Фонду і поданий для внесення до Кабінету Міністрів України відповідний законопроект.

Роботодавці також звертають увагу на те, що змінами до законопроекту пропонується спиратись при перерахунку щомісячних страхових виплат на статистичний показник, який фігурує як орієнтовний параметр у Прогнозах економічного та соціального розвитку та в адміністративних даних органів статистики, які вони збирають за ними ж затвердженою методологією. Тому не варто ставити у пряму залежність розміри страхових від нещасного випадку на виробництві від показника, який в більшій мірі є інструментом прогнозування та аналітики результатів діяльності економіки.

Тому, з точки зору забезпечення збалансованості та стабільності роботи цього виду страхування доцільність прийняття запропонованих змін викликає обґрунтовані сумніви. В Україні є достатньо прикладів, коли визначені в законах гарантії щодо соціальних виплат, при всьому бажанні не можуть бути забезпечені через нестачу коштів в державному бюджеті.

Роботодавці також звертають увагу на те, що не менш важливим за фінансовий аспект є і те, що законопроектом пропонуються позбавити правління Фонду, сформованого на тристоронніх засадах, права приймати рішення, покликані збалансовувати інтереси роботодавців, профспілок і держави, а також враховувати фінансові можливості Фонду.