Можливості для зменшення Єдиного соціального внеску в Україні існують

Можливості для зменшення єдиного соціального внеску в Україні існують – вважають роботодавці. Керівництво СПО роботодавців вже звернулося до Міністерства соціальної політики України з пропозиціями відносно пошуку джерел ресурсів за рахунок яких можна здійснити таке зниження ЄСВ.

Так, роботодавці зауважують, що одномоментне зменшення ставки єдиного соціального внеску до майже 18%, навряд чи є можливим з точки зору спроможності системи соціального страхування забезпечити безперебійне та у повному обсязі відшкодування страхових виплат громадянам. Відтак більш реалістичним виглядає на першому етапі зниження ставки ЄСВ для роботодавців до 25%. Одночасно з цим доцільно зменшити ставку ЄСВ для роботодавців ще на 7 відсотків за рахунок перерозподілу її на працівника. В результаті ставка ЄСВ для працівників складе 10,6%, а для роботодавців – 18%.

Щодо ресурсів для компенсацій зменшення ставки ЄСВ в начальному періоді роботодавці зазначають, що близько 90 % видатків соціального страхування є виплатами з системи пенсійного забезпечення. Тому найголовніший ресурс в середині системи соціального страхування лежить в площині більш справедливого розподілу видатків між отримувачами пенсійних виплат.

Так лише на 2012 рік бюджетом заплановано майже 48 млрд.грн. для покриття видатків Пенсійного фонду, пов’язаних з виплатою надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними програмами. При цьому на виплату пенсій в розмірах, передбачених основним законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачається витратити 164 млрд.грн.

“Таким чином, всілякі «додаткові» і «спеціальні», пільгові та інші пенсії вартують економіці майже 15% всього Держбюджету, або без малого ще 30% страхових пенсій. Відмова від поділу пенсіонерів на тих, хто потребує більше і менше уваги і відповідно розмірів пенсій, поверне соціальну справедливість в пенсійну систему та вивільнить суттєві ресурси для зменшення навантаження на систему та встановлення достойного розміру пенсій всім, а не тільки «обраним». Водночас, цей ресурс потребує відповідних змін законодавства і є довгостроковим, оскільки для більш рішучих дій в цій сфері потрібна політична воля”, – наголосив перший заступник голови СПО роботодавців Олексій Мірошниченко.

Роботодавці також звертають увагу і на те, що сьогодні система пенсійного забезпечення включає в себе, крім виплат основних страхових пенсій, ще і велику кількість доплат, допомог, цільових надбавок, що зменшує ресурси для виплати страхових сум. Таким чином, до системи пенсійного страхування штучно «приліплено» ще і систему «соціальної пенсійної допомоги». При цьому, через закритість і непрозорість діяльності Пенсійного фонду України суспільство не має інформації про те, яка частина не страхового навантаження додатково обтяжує Пенсійний фонд та заважає виконувати основну функцію. Тому відмова від вирішення за рахунок страхових коштів проблем державної соціальної підтримки, на думку роботодавців, звільнила б пенсійну систему та платників страхових внесків від суттєвої частини навантаження, яке, у разі необхідності, має бути перекладене на державний бюджет, а відтак і рахуватись більш ретельно і виважено.

До того ж роботодавці вважають, що суттєвім внутрішнім ресурсом системи соціального страхування є обмеження або скасування виплат не страхового характеру, а також оптимізація адміністративно-господарських видатків у трьох інших видах страхування. За підрахунками бізнесу такі заходи дозволять вивільнити принаймні 4,35 млрд.грн. Не менш значним ресурсом може стати і запровадження електронного обліку соціальних пільг та допомог за рахунок запровадження електронної соціальної карти, перехід на виплати соціальних коштів через електронні картки, персоналізацію пільг, допомог, субсидій з метою забезпечення їх отримання лише тими, хто їх потребує та використовує.

У своєму листі до Мінсоцполітики керівництво СПО роботодавців наголошує також на тому, що повноцінне реформування системи соціального страхування повинно враховувати і досі не реалізований вид страхування – медичне, яке потребує суттєвих додаткових ресурсів, однак при впровадженні його на базі існуючих структур може бути менш затратним.

Роботодавці зауважують, що окрім внутрішніх ресурсів слід брати до уваги і зовнішні ресурси, які можна залучити за рахунок оптимізації різних напрямків витрачання коштів Державного бюджет. За рахунок відмови від фінансування десятків різних програм, на кшталт «досліджень», «розвитку», «підтримки», «закупівель», економічна ефективність яких сумнівна, можна забезпечити на початковому етапі суттєву підтримку системи соціального страхування за рахунок Державного бюджету.

Бізнес наголошує, що зменшення єдиного внеску за рахунок простого скорочення до 25% (тобто в середньому на 13 відсоткових пунктів) створить умови для збільшення легальної оплати праці принаймні 13-15%. В цифрах 2012 року це біля 66 млрд.грн. збільшення Фонду оплати праці або ж біля 16.5 млрд.грн. додаткових надходжень до системи соціального страхування (навіть за заниженою ставкою).

Олексій Мірошниченко також зауважує, що кількість нових суб’єктів господарювання, які з’являться завдяки крокам по зменшенню соціального навантаження на роботодавців спрогнозувати важко. “В більшій мірі цей ефект буде залежати від того, наскільки впевненим та серйозним буде «меседж» держави до бізнесу і підприємців щодо зменшення соціального навантаження, а також від того наскільки вистачить довіри до дій влади з боку тих, хто здатен створювати нові робочі місця”, – резюмує він.

Прогнози сторони роботодавців дають надію сподіватись, що зменшення соціального внеску роботодавця на 18% зможе стимулювати реєстрацію (легалізацію) не менше 2 мільйонів нових підприємців та роботодавців. Навіть, якщо кожен з них сплатив би у 2012 році мінімальну заробітну плату лише собі, то мінімум 26 млрд. грн. додаткового фонду оплати праці збільшило б Держбюджет майже на 4 млрд.грн, а систему соціального страхування більш ніж на 7 млрд.грн.